Каллінік з Геліополя
| Каллінік з Геліополя | |
|---|---|
| Καλλίνικος | |
 | |
| Народився |
невідомо Баальбек |
| Помер | після 678 |
| Підданство | Візантійська імперія |
| Національність | сирійський грек |
| Місце проживання | Константинополь |
| Діяльність | архітектор і хімік |
| Відомий завдяки | винахідник грецького вогню |
| Magnum opus | грецький вогонь |
Каллінік з Геліополя (д/н — після 678) — архітектор й науковець Візантійської імперії.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився у місті Геліополь (Сирія). Стосовно його походження та молодих років замало відомостей. Висловлювалася думка, що він походив з Геліополя в Єгипті. Напевне це пов'язано з тим, що Каллінік йомвірно перед арабською навалою спочатку з Сирії втік до Єгипту, а звідти перебрався до столиці імперії. Вперше згадується в 673 році.
Тому висловлюється гіпотеза, що Каллінік міг народитися в 620-х роках. Із захопленням Сирії в 630-х роках він перебрався до Єгипту, де здобув свої знання, ймовірно навчався в Александрії, одному з провідних наукових центрів. В 641 році після захоплення міста арабами втік до Константинополя, де напевне продовжив свої практичні експерименти. До того ж він згадується як архітектор та інженер. З огляду на це, на думку дослідників, деякий час займався цивільними або військовими проектами, зокрема будівництвом портів або укріплень чи суден. Вважається що Каллінік винайшов грецький вогонь (відомий у візантійців як морський або блискучий вогонь) в 670 році. а також спеціальні сифону, за допомогою яким викидався вогонь. Також відомо, що Каллінік мав рецепти ще двох вогнів, але яких саме натепер втрачено.
Найбільше відомий Каллінік завдяки облозі Константинополя арабським флотом і військом. Тоді 677 року було застосовано винахід Каллініка — грецький вогонь, який швидко знищив ворожий флот, спричинивши загальну паніку арабів. Подальша доля Каллініка невідома. Висловлюється гіпотеза, що його нащадки займалися виготовленням та збереженням таємниці грецького вогню протягом декількох поколінь.
Джерела[ред. | ред. код]
- Paul J. Alexander, "The Strength of Empire and Capital as Seen through Byzantine Eyes, " Speculum 37.3 (1962) 347.
- John Haldon: ‚Greek fire‘ revisited: recent and current research. In: Elizabeth Jeffreys (Hrsg.): Byzantine style, religion and civilization. In honour of Sir Steven Ruciman. Cambridge University Press, New York NY u. a. 2006, ISBN 0-521-83445-7, S. 290—325.
- Тарасов М. Ю.. Греческий огонь без селитры. // Журнал «Химия и жизнь», № 2-2010.