Калюжний Олексій Васильович
| Калюжний Олексій Васильович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народився |
1899 Чернігів, Російська імперія | |||
| Помер |
4 березня 1938 Ухтинсько-Печорський ВТТ, Комі АРСР, РРФСР, СРСР | |||
| Громадянство |
 Російська імперія.svg){kind=small} СРСР | |||
| Діяльність | кінооператор | |||
| Alma mater | Київський політехнічний інститут імператора Олександра IId | |||
| Заклад | Одеська кіностудія | |||
| IMDb | nm0435916 | |||
|
| ||||
Калюжний Олексій Васильович (* (1896, за ін. даними — 1899, Чернігів — 04.03.1938, похований у селищі Нова Ухтарка, Комі АРСР, нині Республіка Комі, РФ) — український кінооператор.
Жертва сталінського терору.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 1896 р. в Чернігові. Інженер за освітою, фотограф за спеціальністю. Викладав на кінофакультеті Київського музично-драматичного інституту ім. М. Лисенка (1923—1924), одночасно працював оператором кінохроніки Київського обласного відділу ВУФКУ.
З 1925 р. — оператор Одеської кінофабрики.
В 1930—1931 рр. працював у Москві.
Був заарештований окупаційними органами НКВД СРСР 25.12.1937 р. Засуджений 02.01.1938 до розстрілу трійкою при УНКВС Архангельської обл. Звинувачення за ст. 58-10 КК РРФСР[1].
Фільмографія[ред. | ред. код]
Зняв фільми:
- «Синій пакет» (1926)
- «Підозрілий багаж»(1926),
- «Беня Крик» (1927),
- «Напередодні» (1928),
- «Мертва петля»,
- «Злива» (1929, у співавт.),
- «Право на жінку» (1930, у співавт.),
- «Кармелюк» (1931).
Примітки[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Енциклопедія Українознавства. Т. З. Львів, 1994. — С.926.
Посилання[ред. | ред. код]
- Фільмографія на kino-teatr.ru [Архівовано 30 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
|
