Каліф-Лелека
Каліф-Лелека | |
|---|---|
| Жанр | фентезійний фільм[1] і сімейний фільм[1] |
| Режисер | Viktor Khramovd |
| На основі | The Story of Caliph Storkd |
| У головних ролях |
Vladimir Andreyevd |
| Композитор | Гаранян Георгій Арамович |
| Кінокомпанія | Творче об'єднання «Екран» |
| Тривалість | 66 хв.[1] |
| Мова | російська |
| Країна |
 СРСР |
| Рік | 1968 |
| IMDb | ID 0127617 |
«Каліф-Лелека» (рос. «Калиф-Аист») — російський радянський художній фільм 1968 року режисера Володимира Храмова за мотивами казки Вільгельма Гауффа.
Сюжет[ред. | ред. код]
У палац до великого Каліфа Багдадського заходить мандрівний торговець рідкісними реліквіями і диковинками. У його скрині каліф виявив коробочку з чорним порошком і стародавнім пергаментом. Каліф купив коробочку і вирішив дізнатися, у чому сенс тексту, що містився в ній. Мудрець Селім розшифрував письмена і повідомив каліфу - той, хто понюхає порошок і тричі вимовить чарівне слово Мутабор, зможе перетворитися на будь-яку тварину за бажанням і розуміти мову звірів і птахів.
Каліф і його перший візир виконали інструкції стародавнього пергаменту, але забули про важливе попередження. Перетворившись на лелек, вони засміялися, чого робити було не можна. Тепер каліф і візир забули чарівне слово і не зможуть перетворитися назад на людей. Порошок їм підкинув під виглядом торговця злий чарівник Кашнур. Якщо каліф хоче повернути собі людську подобу, йому потрібно знайти лігво чарівника. Каліфу вдалося знайти місце, де ховався чарівник, і підслухати заповітне слово. Завдяки цьому каліф і візир врятувалися, а каліф ще й розчаклував нещасну принцесу, яку Кашнур ув'язнив у подобу сови.
У ролях[ред. | ред. код]
Творча група[ред. | ред. код]
- Сценарій: Зоя Петрова
- Режисер: Володимир Храмов
- Оператор: Євген Русаков
- Композитор: Георгій Гаранян
Посилання[ред. | ред. код]
- Каліф-Лелека (1968) [Архівовано 18 квітня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
|
- ↑ а б в Person Profile // Internet Movie Database — 1990.