Камерунське нагір'я
Координати: 6°30′ пн. ш. 10°30′ сх. д. / 6.500° пн. ш. 10.500° сх. д.
Камерунське нагір'я, також відоме як Західне високогір'я або Камерунські гори — регіон на заході Камеруну, який характеризується гористим рельєфом, прохолодними температурами, рясними опадами та саванною рослинністю. Регіон лежить уздовж Камерунської лінії і складається з гірських хребтів і вулканів, сформованих кристалічними та магматичними гірськими породами. На південному сході регіон межує з Південно-Камерунським плато[en], на північному сході — з плоскогір'ям Амадава, а на півдні — з Камерунською прибережною рівниною.
Топографія і геологія[ред. | ред. код]
Камерунське нагір'я лежить уздовж Камерунської лінії, рифтової зони, що проходить від Атлантичного океану на північний захід до плато Адамава. Регіон характеризується складчастим гористим рельєфом. На Камерунському нагір'ї є кілька згаслих вулканів: масив Бамбуто[en], гора Оку[en] та гора Купе[en][1]. Східчасті західні схили Камерунського нагір'я поступово підіймаються над рівнинами Нігерії, а східні схили представлені стрімкими горами заввишки 1000-2500 м, які підіймаються над Південно-Камерунським плато[1]. На північному сході Камерунське нагір'я переходить у плоскогір'я Амадава, яке характеризується менш різким рельєфом[2].
Ядро нагір'я складають вулканічні та плутонічні породи, а основу — кристалічні та метаморфічні гірські породи[3][4]. Скелі Камерунського нагір'я переважно складаються з докембрійських гранітів та гнейсів, вкриті шаром базальтів[2]. Вулканізм та ерозія призвели до формування родючих чорних та коричневих ґрунтів[5].
Клімат[ред. | ред. код]
Незважаючи на те, що Камерунське нагір'я розташоване в африканських тропіках, через велику висоту клімат регіону є прохолоднішим за клімат навколишніх рівнин. Так, у місті Дшанг[en] в Західному регіоні[en] середня температура становить близько 20 °C[6]. Вологий сезон тут триває дев'ять місяців, а сухий сезон — три місяці. Більшість опадів випадає під час сезону дощів, коли із заходу дмуть мусонні вітри. Середньорічна кількість опадів коливається від 1000 до 2000 мм[7]. З просуванням на північ кількість опадів зменшується[8].
Водойми[ред. | ред. код]
Гористий рельєф та вологий клімат роблять Камерунське нагір'я головним вододілом Камеруну[9]. В горах Бамбуто беруть початок річки Манью[en] (відома у нижній течії як Крос) та Нкам[en] (відома у нижній течії як Вурі[en])[6]. Також в горах беруть початок кілька важливих приток Санаги[10]. Ці річки характеризуються камерунським водним режимом — тривалою повіддю під час сезону дощів та коротким маловодним періодом під час сухого сезону[11]. Річки регіону належать до басейну Атлантичного океану[9].
Завдяки гористому рельєфу в регіоні сформувалися кілька водоспадів. Найбільшим з них є водоспад Екон висотою 88 м, розташований поблизу Нконгсамби[en][12]. У кратерах згаслих вулканів є кілька кратерних озер[2].
Флора[ред. | ред. код]
Камерунське нагір'я раніше було вкрито густими тропічними лісами, однак внаслідок інтенсивної вирубки та спалювання людьми більша частина регіону наразі вкрита луками, а ліси зустрічаються переважно вздовж річок[13]. Рослинний покрив регіону представлений трав’янистими саванами, невисокі дерева та кущі в яких скидають листя під час сухого сезону. У долинах ростуть пальми рафії[14].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Gwanfogbe та ін., 1983, с. 8.
- ↑ а б в Neba, 1999, с. 17.
- ↑ Neba, 1999, с. 23—24.
- ↑ Gwanfogbe та ін., 1983, с. 12.
- ↑ Gwanfogbe та ін., 1983, с. 19.
- ↑ а б Gwanfogbe та ін., 1983, с. 17.
- ↑ Gwanfogbe та ін., 1983, с. 16—17.
- ↑ Neba, 1999, с. 19.
- ↑ а б Gwanfogbe та ін., 1983, с. 24.
- ↑ Neba, 1999, с. 40.
- ↑ Gwanfogbe та ін., 1983, с. 25.
- ↑ Gwanfogbe та ін., 1983, с. 27.
- ↑ Gwanfogbe та ін., 1983, с. 18.
- ↑ Neba, 1999, с. 34.
Посилання[ред. | ред. код]
- Gwanfogbe, Mathew; Meligui, Ambrose; Moukam, Jean; Nguoghia, Jeanette (1983). Geography of Cameroon. Hong Kong: Macmillan Education. ISBN 0-333-36690-5.
- Neba, Aaron (1999). Modern Geography of the Republic of Cameroon. Bamenda: Neba Publishers.