Кампанія Гаральда Прекрасноволосого в Йоталанді
| Кампанія Гаральда Прекрасноволосого в Йоталанді | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Об'єднання Норвегії | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
| Вестфолл | Швеція | ||||||
| Командувачі | |||||||
| Гаральд Прекрасноволосий | Ерік Анундсон Грані Гаузкі † | ||||||
Кампанія Гаральда Прекрасноволосого в Йоталанді — похід майбутнього короля Норвегії який відбувся у 870-х роках.
З усіх джерел нам відома лише сага Сноррі Стурлусона. В сазі про Гаральда Прекрасноволосого він пише, що норвежець заперечував гегемонію шведського короля Еріка Анундсона на території, що приблизно відповідає фюльке Акерсгус і Естфолл і Вермланду.
Він напав і змусив Вікен перейти під його владу, а потім пограбував і спалив Ранріке, південно-східну частину Вікена. Через це сучасний подіям норвезький скальд Торбйорн Горнклові хвалився, що шведи залишилися вдома, тоді як норвежці безроздільно панували на захоплених землях.
Перебіг подій[ред. | ред. код]
Згідно з Сноррі, йоталандці ставили стовпи в річку Гета-Ельв, щоб Гаральд не вдирався в країну. Але він зупинив кораблі біля стовпів і пограбував навколишні землі. Йоталандці вирішили дати опір грабіжникам, загинуло багато людей з обох сторін, але Гаральд переміг.
Далі Гаральд «марширував з бойовим щитом» через Йоталанд, здебільшого перемагаючи. Після перемоги над ворожим полководцем, Грані Гаузкі (давньоскан. Hrani hinn gauski)[1], Гаральд проголосив себе правителем усієї землі на північ від Гета-Ельви і на захід від озера Венерн, а також усього Вермланду. Одразу після цього Ґутторм Сігурдсон, дядько Гаральда по материнській лінії і його права рука, був поставлений намісником регіону, згідно з сагою. Потім, бл. 890 він поставив сина Ґутторма Гаральдсона із великим військом захищати регіон, надавши йому титул конунга Ранріке.
Оскільки інших свідчень, крім слів Сноррі, чия достовірність часто піддається сумнівам, нема, то і встановити більш менш точний хід бойових дій неможливо.
Джерела[ред. | ред. код]
Уривок саги про Гаральда норвезькою:
16. Om vaaren, da isene løstes, satte Gauterne pæler over Gautelven, forat kong Harald ikke skulde lægge sine skibe op i landet. Kong Harald førte sine skibe op i Elven og lagde sig ved pælene, herjede saa paa begge sider og brændte bygden. Siden red Gauterne til med stor hær og holdt slag mod kong Harald; der blev det et stort mandefald, og kong Harald fik seier. Afterwards the Gautlanders came down to the strand with a great army, and gave battle to King Harald, and great was the fall of men. But it was King Harald who gained the day.
17. Kong Harald fór med hærskjold over store deler av Götaland, han hadde kamp mange ganger der på begge elvesider, og som oftest vant han. I en av disse kampene falt Rane Gautske. Da la kong Harald under seg hele landet nord for Elv og vest for Vänern, og dessuten hele Värmland. Da han så vendte tilbake derfra, satte han Guttorm hertug igjen der til landevern, og satte mye folk hos ham. Sjøl dro han til Opplanda og bodde der en stund. Derfra gikk han nord over Dovrefjell til Trondheimen, og der var han en lang stundigjen. Nå tok han til å få barn; han og Åsa hadde disse sønnene : Guttorm, som var eldst, Halvdan Svarte og Halvdan Kvite - de var tvillinger, den fjerde het Sigfred. De vokste alle sammen opp i Trondheimen med heder og ære.[2]
Ці строфи англійською перекладені так:[3]
16. In spring, when the ice was breaking up, the Gautlanders drove stakes into the Gaut river to hinder King Harald with his ships from coming to the land. But King Harald laid his ships alongside the stakes, and plundered the country, and burnt all around
17. King Harald went far and wide through Gautland, and many were the battles he fought there on both sides of the river, and in general he was victorious. In one of these battles fell Hrane Gauzke; and then the king took his whole land north of the river and west of the Veneren, and also Vermaland. And after he turned back there-from, he set Duke Guthorm as chief to defend the country, and left a great force with him. King Harald himself went first to the Uplands, where he remained a while, and then proceeded northwards over the Dovrefjeld to Throndhjem, where he dwelt for a long time. Harald began to have children. By Asa he had four sons. The eldest was Guthorm. Halfdan the Black and Halfdan the White were twins. Sigfrod was the fourth. They were all brought up in Throndhjem with all honour.
Торбйорн Горнклові[ред. | ред. код]
Сноррі в сазі приводить строфи норвезького скальда:
Kampfuglers ven
lagde landet og folket under sig
søndenfor havet (helten
haardsindet var i kampen),
og storsindet konge,
vant til krigens rædsel,
lod til pælene binde
den bidske drage ved stranden.[4]Øxene løftedes ofte,
længe spydene suste,
og mægtige tjodkonges mænds
mørkladne sverd kunde bide,
dengang da Gauters fiende
fik seier, mens vaabnenes
høie sang hørtes
om hugfulde mænds nakker.[5][6]
Англійською ці строфи звучать так:[3]
The king who finds a dainty feast,
For battle-bird and prowling beast,
Has won in war the southern land
That lies along the ocean's strand
. The leader of the helmets, he
Who leads his ships o'er the dark sea,
Harald, whose high-rigged masts appear
Like antlered fronts of the wild deer,
Has laid his ships close alongside
Of the foe's piles with daring pride.
Whistles the battle-axe in its swing
O'er head the whizzing javelins sing,
Helmet and shield and hauberk ring;
The air-song of the lance is loud,
The arrows pipe in darkening cloud;
Through helm and mail the foemen feel
The blue edge of our king's good steel
Who can withstand our gallant king?
The Gautland men their flight must wing.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Ідар Лінд: Давньоскандинавська мітологія віда А до Я
- ↑ «Сага про Гаральда Прекрасноволосого» в перекладі норвезькою
- ↑ а б «Сага про Гаральда Прекрасноволосого» в перекладі англійською
- ↑ Grennir þröng at gunni - gunnmás fyrir haf sunnan, - sá var gramr, ok gumnum, - geðvörðr, und sik jörðu. - Ok hjálmtamiðr hilmir - hólmreyðar lét ólman - lindihjört fyrir landi - lundprúðr við stik bundinn.
- ↑ Ríks, þreifsk reiddra öxa - rymr, knáttu spjör glymja, - svartskygð bitu seggi - sverð, þjóðkonungs ferðar, - Þá er, hugfyldra hölda, - hlaut andskoti Gauta, - hár var söngr um svírum, - sigr, flugbeiddra vigra.
- ↑ Harald Hårfagres saga на heimskringla.no
Література[ред. | ред. код]
Sturluson, Snorri. Heimskringla: History of the Kings of Norway, переклад на англ. Лі М. Голландера[en]. Видано друкарнею при Техаському університеті, Остін, 1992. ISBN 0-292-73061-6
Посилання[ред. | ред. код]
- (давньоісл.) Сага про Гаральда Прекрасноволосого мовою оригіналу