Канадсько-югославські відносини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Канадсько-югославські відносини
Югославія
Королівство Югославія
Канада
Канада
Канадсько-югославські відносини
Соціалістична Федеративна Республіка Югославія
СФРЮ
Канада
Канада
Yugoslavia 1956-1990
Canada
Югославія та Канада

Канадсько-югославські відносини (англ. Canada-Yugoslavia relations, фр. relations Canada-Yougoslavie, сербохорв. kanadsko-jugoslovenski odnosi) — історичні двосторонні відносини між Канадою і зниклою внаслідок розпаду Югославією.

Історія[ред. | ред. код]

Югославський павільйон на Експо-67.
Батько післявоєнної канадської зовнішньої політики Кіт Маклеллан у Югославії

9 лютого 1942 року під час Другої світової війни Канада встановила офіційні двосторонні відносини з югославським урядом у вигнанні.[1] Канада дотрималася раніших рішень Сполучених Штатів і Великобританії та в грудні 1945 року офіційно визнала новий югославський комуністичний уряд.[2] Наприкінці 1947 року з'явилися плани відкрити канадське дипломатичне представництво в Югославії, які було втілено в життя, після чого представництво в Белграді стало другим на Балканах після відкритого в грецьких Афінах.[2] Хоча Канада не погоджувалася з югославською офіційною марксистською суспільною моделлю, держава все ще вірила, що Югославія прихильно відреагує на канадські ініціативи в ООН, де розвивалася співпраця.[2]

Взаємини набули розвитку після розколу між Тіто і Сталіним 1948 року, коли Канада почала сприймати Югославію як відправну точку протидії радянській гегемонії в країнах Східного блоку.[2] Під час виборів у Раду Безпеки ООН 1949 року Канада рішуче обстоювала кандидатуру Югославії.[3] Однак відносини були обережними через невдоволення югославської сторони наявністю в Канаді югославської еміграції правої націоналістичної спрямованості, яка сповідувала ревізіоністські погляди щодо Другої світової війни. Крім того, Канада була твердою прибічницею Західного блоку, а Югославія просувала політику рівновіддаленості між наддержавами та відігравала помітну роль у розвитку Руху неприєднання. І Канада, і Югославія були в числі перших 51 члена ООН.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. DeLong, Linwood (2020). A Guide to Canadian Diplomatic Relations 1925-2019. Canadian Global Affairs Institute. Процитовано 25 вересня 2020.
  2. а б в г Scurr, Cory (2017). Cold War by “Other Means”: Canada’s Foreign Relations with Communist Eastern Europe, 1957-1963 (Theses and Dissertations (Comprehensive)). Wilfrid Laurier University.
  3. Nicholas Gammer (2001). From Peacekeeping to Peacemaking: Canada's Response to the Yugoslav Crisis. McGill-Queen's Press. ISBN 9780773522053.