Канаєв Олексій Федорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олексій Федорович Канаєв
рос. Алексей Фёдорович Канаев
Народження 25 грудня 1921(1921-12-25)
Москва
Смерть 24 квітня 1997(1997-04-24) (75 років)
Київ
Поховання Лук'янівське військове кладовище
Країна СРСР СРСР
Приналежність Прапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних сил Прапор ВПС СРСР ВПС СРСР
Рід військ Штурмова авіація
Роки служби 19381956
Партія КПРС
Звання  Підполковник авіації
Війни / битви Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу (№ 8264)
Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора
Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Вітчизняної війни I ступеня Орден Червоної Зірки

Олексій Федорович Канаєв (рос. Алексей Фёдорович Канаев; 25 грудня 1921, Москва — 24 квітня 1997, Київ) — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1946), в роки німецько-радянської війни помічник з повітряно-стрілецької служби командира 451-го штурмового авіаційного полку 264-ї штурмової авіаційної дивізії (5-й штурмовий авіаційний корпус 5-ї повітряної армії 2-го Українського фронту).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 25 грудня 1921 року в Москві в родині робітника. Росіянин. Член КПРС з 1945 року. Закінчив середню школу.

У 1938 році призваний до лав Червоної Армії. У 1939 році закінчив Серпуховської військову авіаційно-технічну школу. Служив авіаційним механіком в Качинській військово-авіаційній школі пілотів. У боях німецько-радянської війни з жовтня 1942 року. У 1943 році закінчив Воронезьку військово-авіаційну школу пілотів.

До травня 1945 року О. Ф. Канаєв здійснив 120 бойових вильотів на бомбардування і штурмівку аеродромів, вогневих позицій, скупчень військ і техніки противника. У повітряних боях збив п'ять ворожих літаків.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 15 травня 1946 року за зразкове виконання бойових завдань командування по знищенню живої сили і техніки противника і проявлені при цьому мужність і героїзм старшому лейтенанту Олексію Федоровичу Канаєву присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 8264).

Могила Олексія Канаєва

Після закінчення війни продовжував службу у Військово-повітряних силах. У 1955 році закінчив Вищі офіцерські льотно-тактичні курси. З 1956 року підполковник О. Ф. Канаєв — в запасі. Жив у Києві. Працював в обласному живописно-скульптурному комбінаті. Помер 24 квітня 1997 року. Похований у Києві на Лук'янівському військовому кладовищі.

Нагороди[ред. | ред. код]

Нагороджений орденом Леніна, трьома орденами Червоного Прапора, двома орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня, орденом Червоної Зірки, медалями.

Література[ред. | ред. код]

  • Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. М.: Воениз., 1987

Посилання[ред. | ред. код]