Кандаурова Герта Семенівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кандаурова Герта Семенівна
Народилася 9 березня 1929(1929-03-09)
Москва, СРСР
Померла 5 серпня 2013(2013-08-05) (84 роки)
Єкатеринбург, Росія
Поховання Широкореченське кладовищеd
Країна  СРСР
 Росія
Діяльність викладачка університету, фізик
Alma mater Уральський державний університет імені О. М. Горького (1951)
Заклад Уральський державний університет імені О. М. Горького
Науковий ступінь доктор фізико-математичних наук (1974)
Науковий керівник Шур Яків Шебселевичd
Аспіранти, докторанти Aleksandr Deryagind
Vladimir Vaskovskyd
Нагороди
Заслужений діяч науки Російської Федерації

Ге́рта Семе́нівна Кандау́рова (9 березня 1929(19290309), Москва — 5 серпня 2013, Єкатеринбург) — радянська і російська фізик, доктор фізико-математичних наук, професор, завідувач лабораторії доменної структури магнетиків (від 1989 року), головна наукова співробітниця Науково-дослідного інституту фізики і прикладної математики Уральського державного університету[1][2].

Кількість цитувань публікацій Г. С. Кандаурової — 518.[3]

Життєпис[ред. | ред. код]

Герта Семенівна Кандаурова народилася 9 березня 1929 року в Москві.

1951 року закінчила фізико-математичний факультет Уральського державного університету.

Від 1954 року — асистентка, доцентка кафедри експериментальної фізики. 1957 року захистила кандидатську дисертацію за темою «Вивчення магнітних властивостей магнітно-анізотропних зразків з феромагнітних порошків».[4]

Від 1967 року старша наукова співробітниця, доцентка, професорка кафедри магнетизму Уральського державного університету, головна наукова співробітниця НДІ фізики і прикладної математики Уральського університету.

1974 року захистила докторську дисертацію з теми «Доменна структура і магнітний гістерезис одновісних феромагнетиків»[5]

ВІд 1992 до 2004 року — завідувачка лабораторії магнітної доменної структури[6].

Підготувала 18 кандидатів наук[7], двоє з яких стали докторами фізико-математичних наук, а один — членом-кореспондентом РАН[8].

Померла 5 серпня 2013 року. Похована на Широкоріченському кладовищі[ru][9][10].

Наукова та викладацька діяльність[ред. | ред. код]

Експериментальне і теоретичне дослідження магнітних гістерезисних властивостей, доменної структури широкого кола магнітних кристалів і тонких плівок.

Спільно з учнями і співробітниками встановлено:

  • нові закономірності поведінки і властивості магнітних доменів і доменних меж;
  • новий тип магнітооптичної дифракції, що має асиметричний спектр;
  • введено нові уявлення про кооперативні доменні структури в кристалах зі складною полідвійниковою мікроструктурою;
  • в тонких магнітних шарах зі складним характером магнітної анізотропії виявлено домени, в кожному з яких можна реалізувати до 8-ми різних стійких орієнтацій вектора намагніченості, що відкриває нові можливості для підвищення щільності запису інформації;
  • відкрито нове фізичне явище — динамічну самоорганізацію магнітних доменів і ангерний (збуджений) стан багатодоменного магнітного середовища[6].

Викладання[ред. | ред. код]

Розробила і читала фундаментальний курс «Магнетизм твердих тіл», створила оригінальні спецкурси з мікромагнетики, фізики магнітних доменів і магнітної пам'яті, які увійшли до 2-томного навчального посібника «Доменна структура магнетиків»[11]. Про талант педагога згадував Микола Варфоломійович Мушніков, академік РАН, директор Інституту фізики металів УрВ РАН:

На вибір спеціалізації вплинуло спілкування з університетською професоркою Гертою Семенівною Кандауровою, яка захопливо розповідала про проблеми магнетизму.

— Е. Понизовкина. Заместитель председателя УрО РАН Н.В. Мушников:"Будем работать по правилам". — 2009. — № 7-8 (991).

Публікації[ред. | ред. код]

Опублікувала близько 300 наукових робіт, 8 авторських свідоцтв на винаходи[12][13], 1 патент РФ[7].

Науково-популярні статті[ред. | ред. код]

Переліки публікацій[ред. | ред. код]

Нагороди та звання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ УрГУ в биографиях. Кандаурова Герта Семеновна.
  2. ↑ К юбилею Герты Семёновны Кандауровой.
  3. ↑ Ученые УрГУ с общим цитированием свыше 100 в базе данных Web of Science (январь 2010 г.). Архів оригіналу за 16 січня 2021. Процитовано 20 березня 2020.
  4. ↑ Материалы к библиографии печатных работ преподавателей Уральского университета (PDF). elar.urfu.ru. Архів оригіналу (PDF) за 3 травня 2018. Процитовано 17 грудня 2019.
  5. ↑ Докторская диссертация.
  6. ↑ а б УрГУ в биографиях. Кандаурова Герта Семёновна.
  7. ↑ а б Герта Семёновна Кандаурова - famous-scientists.
  8. ↑ Памяти профессора.
  9. ↑ 66.ru - Почетный профессор УрФУ скончалась после тяжелой болезни.
  10. ↑ skorbim.com - Кандаурова Герта Семёновна (1929-2013).
  11. ↑ Доменная структура магнетиков. Основные вопросы микромагнетики.
  12. ↑ Г. С. Кандаурова - Авторские свидетельства.
  13. ↑ Патент РФ № 875454. www1.fips.ru. Процитовано 17 грудня 2019.

Посилання[ред. | ред. код]

Нормативний контроль
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії.
Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кандаурова_Герта_Семенівна&oldid=38184169