Кантакузівка (Золотоніський район)
село Кантакузівка | |
---|---|
Кантакузівська сільрада, серпень 2009 року | |
Країна | Україна |
Область | Черкаська область |
Район | Золотоніський район |
Громада | Шрамківська сільська громада |
Облікова картка | gska2.rada.gov.ua |
Основні дані | |
Засноване | 1680 |
Перша згадка | 1680 (344 роки)[1] |
Населення | 896 (на 2001 рік) |
Поштовий індекс | 19823 |
Телефонний код | +380 4738 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°05′01″ пн. ш. 32°07′46″ сх. д. / 50.08361° пн. ш. 32.12944° сх. д.Координати: 50°05′01″ пн. ш. 32°07′46″ сх. д. / 50.08361° пн. ш. 32.12944° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
104 — 115 м[2] |
Водойми | річка Чумгак |
Відстань до обласного центру |
71,5 (фізична) км[3] |
Відстань до районного центру |
12 км |
Найближча залізнична станція | Кононівка |
Відстань до залізничної станції |
12 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | с. Шрамківка |
Карта | |
Мапа | |
Кантаку́зівка — село в Україні, у Золотоніському районі Черкаської області. Входить до складу Шрамківської сільської громади. Населення — 896 чоловік (на 2001 рік).
Село розташоване на річці Чумгак за 12 км від селища Драбів та за 12 км від залізничної станції Кононівка.
Історія[ред. | ред. код]
Кантакузівка відома з XVII століття. Першим поселенцем тут був Конон Тимченко, родом із Коломиць. Він у 1680 році насипав греблю і поставив хату. У 1680-х роках полковник Іван Мирович над річкою Чумгак створив хутір. У 1718 році хутір російський імператор Петро І віддав генерал-майору Фомі Кантакузину, який заснував на цій землі військову слободу і назвав Кантакузівкою.
Кантакузівка була приписана до Троїцької церкви у Коломицях.[4][5][6]
Селище є на мапі 1826-1840 років.[7]
Під час радянсько-німецької війни на фронтах воювали 186 жителів села, з них 127 нагороджено орденами й медалями. В пам'ять про 88 загиблих земляків односельці спорудили монумент Слави.
Після 1945 року приєднан хутір Чумгак[8] (Тамарівка, Томери[9])
Станом на 1972 рік в селі проживало 1 492 чоловіка, була розміщена центральна садиба колгоспу ім. Петровського, який обробляв 2,4 тисяч га землі, у тому числі орної 2,3 тисяч га. Напрямом господарства було тваринництво.
На той час працювали середня школа, де навчалося 319 учнів, будинок культури на 300 місць, 2 бібліотеки з книжковим фондом 13 тисяч примірників, фельдшерсько-акушерський пункт, філія зв'язку, ощадна каса, 3 магазини.
10 квітня 2024 року Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування підтримав перейменування села на Мировичі[10]. Остаточне перейменування відбудеться лише після успішного голосування у Верховній Раді.
Цікаві факти[ред. | ред. код]
У XVIII ст. на Кантакузівському хуторі у знайомих жив Павло Шульженко на прізвисько Мацапура — душогуб, вбивця і насильник, керівник банди «козаків», яка орудувала у краї[11].
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ ВРУ. Архів оригіналу за 9 грудня 2019. Процитовано 1 січня 2020.
- ↑ Погода в Україні. Архів оригіналу за 26 березня 2008. Процитовано 2 жовтня 2007.
- ↑ maps.vlasenko.net [Архівовано 23 жовтня 2007 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (українська) . Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 25 жовтня 2021. Процитовано 25 жовтня 2021.
- ↑ Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.4, ст. 589 (PDF) (українська) . Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу (PDF) за 10 квітня 2021. Процитовано 25 жовтня 2021.
- ↑ Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.3, ст.471 (PDF) (українська) . Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу (PDF) за 18 жовтня 2021. Процитовано 25 жовтня 2021.
- ↑ Специальная карта Западной части России Шуберта 1826-1840 годов. www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 25 жовтня 2021. Процитовано 25 жовтня 2021.
- ↑ Карта РККА M-36 (А) • 1 км. Киевская, Черниговская, Гомельская области. www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 25 жовтня 2021. Процитовано 25 жовтня 2021.
- ↑ Специальная карта Западной части России Шуберта 1826-1840 годов. www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 25 жовтня 2021. Процитовано 25 жовтня 2021.
- ↑ Комітет підтримав перейменування 3 міст, 149 селищ та сіл, 7 районів, назви яких містять символіку російської імперської політики або не відповідають стандартам державної мови. https://komsamovr.rada.gov.ua. 11 квітня 2024.
- ↑ Бузина, Олесь (18 лютого 2011). Людоед Мацапура - "Чикатило" XVIII столетия. «Сьогодні». Архів оригіналу за 22 лютого 2011. Процитовано 1 червня 2021. (рос.)
Джерела[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
Ресурси інтернету[ред. | ред. код]
- Кантакузівка на who-is-who.com.ua [Архівовано 28 липня 2014 у Wayback Machine.]
- ЛІВОБЕРЕЖНИЙ ВЕРСАЛЬ [Архівовано 11 лютого 2014 у Wayback Machine.]
Див. також[ред. | ред. код]
|
|
Це незавершена стаття про Черкаську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |