Капашин Валерій Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Капашин Валерій Петрович
Народився 26 вересня 1950(1950-09-26) (73 роки)
Рунівщина, Полтавський район, Полтавська область, Українська РСР, СРСР
Діяльність хімік
Alma mater Військова академія РХБЗ та інженерних військ
Науковий ступінь доктор технічних наук
Військове звання генерал-полковник
Нагороди
Орден «За заслуги перед Вітчизною» III ступеня Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня орден «За військові заслуги» Орден Пошани (Російська Федерація) орден Червоної Зірки Орден «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» III ступеня медаль ордена «За заслуги перед Вітчизною» II ступеня Медаль «У пам'ять 850-річчя Москви» медаль «За бездоганну службу» III ступеня Медаль «За співдружність в ім'я порятунку» (МНС РФ)
Премія Уряду Російської Федерації у галузі науки та техніки

Капашин Валерій Петрович (нар. 26 вересня 1950, село Рунівщина, Полтавський район, Полтавська область, Українська РСР, СРСР) — російський воєначальник і державний діяч, генерал-полковник (22.02.2009).

Біографія[ред. | ред. код]

Закінчив середню школу у 1967 році. Вступав до Харківського державного університету імені Горького, але не пройшов за конкурсом

Військова служба[ред. | ред. код]

У радянській армії з 1967 року. У 1971 році закінчив Саратовське вище військове інженерне училище хімічного захисту з відзнакою. Служив у Войсках радіаційного, хімічного та біологічного захисту командиром взводу, командиром навчальної роти, командир окремого батальйону хімічного захисту. Військові звання " старший лейтенант " та " капітан " отримав достроково.

У 1982 році закінчив Військову академію хімічного захисту імені Маршала Радянського Союзу С. К. Тимошенко. З 1982 — начальник штабу 28-го окремого полку хімічного захисту Уральського військового округу (Златоуст), з 1983 — командир цього полку. На чолі цього полку брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, виконував бойові завдання у зоні катастрофи протягом 6 місяців. Був нагороджений орденом Червоної Зірки, а полк — вимпелом Міністра оборони СРСР «За мужність».

З 1986 — заступник начальника хімічних військ Уральського військового округу, начальник штабу хімічних військ Південної групи військ (Угорщина), начальник хімічних військ Західного стратегічного напрямку.

З 1991 року служив у Туркестанському військовому окрузі начальником Державного хімічного науково-випробувального інституту-полігону, який дислокувався в м. Нукус біля Республіки Каракалпакстан. З червня 1993 — начальник військ радіаційного, хімічного та біологічного захисту Далекосхідного військового округу[1]. Генерал-майор (29.11.1993[2]). З 1996 року — начальник управління ліквідації хімічної зброї Військ радіаційного, хімічного та біологічного захисту (РХБЗ) — заступник начальника Військ радіаційного, хімічного та біологічного захисту. Відмовився від пропозиції стати начальником військ хімічного захисту Міністерства оборони України[3]. Брав участь у ліквідації наслідків Нефтегірського землетрусу 1995 року.

Керівництво ФУБХУХО Росії[ред. | ред. код]

З 29 квітня 2001 року — начальник Федерального управління з безпечного зберігання та знищення хімічної зброї при Російському агентстві з боєприпасів (з 15.11.2006 року — при Федеральному агентстві з промисловості, з 23.11.2009 — при Міністерстві промисловості та торгівлі Російської Федерації). Одночасно з жовтня 2001 по березень 2004 — член колегії Російського агентства з боєприпасів[4]. На цій посаді очолював роботу з безпечного знищення хімічної зброї в Російській Федерації відповідно до прийнятих на себе міжнародних зобов'язань держави. До його компетенції входили також будівництво та експлуатація об'єктів зі знищення хімічної зброї.

27 вересня 2017 року взяв участь у церемонії знищення останнього хімічного боєприпасу в Російській Федерації на об'єкті " Кізнер "[5].

Великий вчений у галузі хімічної науки оборонного та подвійного призначення. Автор понад 100 наукових праць, володар 8 патентів на винаходи. Лікар технічних наук (2001), професор (2007). Член-кореспондент Російської академії з природничих наук (2006), член Всесвітньої академії наук комплексної безпеки (2005), член-кореспондент Російської інженерної академії (1999).

Обирався депутатом Златоустівської міської Ради народних депутатів Челябінської області (1985—1989), депутатом Верховної Ради Республіки Каракалпакстан (1993—1996).

Нагороди та почесні звання[ред. | ред. код]

  • орден «За заслуги перед Батьківщиною» III ступеня (11.03.2016, указ № 110, За заслуги у зміцненні обороноздатності країни та високі особисті показники у службовій діяльності, виявлені при проведенні робіт з хімічного роззброєння)[6],[7])
  • орден «За заслуги перед Батьківщиною» IV ступеня (18.11.2010, за заслуги у зміцненні обороноздатності країни та високі особисті показники у службовій діяльності)[8])
  • орден «За військові заслуги» (2004)
  • орден Пошани (2001)
  • орден Червоної Зірки (1986)
  • орден «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» III ступеня (1985)
  • медаль ордену «За заслуги перед Батьківщиною» ІІ ступеня (1996)
  • двічі лауреат Премії Уряду Російської Федерації у галузі науки і техніки (2007, 2013)
  • Почесна грамота Уряду Російської Федерації (2010)[9]
  • Почесна грамота Ради Федерації Федеральних Зборів Російської Федерації (2006)
  • " Почесний працівник галузі боєприпасів та спецхімії " (2004)[10]
  • " Почесний хімік " (2005)
  • " Почесний працівник науки і техніки " (2006)
  • " Почесний працівник гідрометеослужби Росії "
  • Знак «Відміннику охорони здоров'я» (2005)
  • " Почесний громадянин Удмуртської Республіки " (2010)
  • «Заслужений будівельник Удмуртської Республіки» (2004)[11]
  • Почесний громадянин Кізнерського району Удмуртської республіки (2015)
  • Почесний громадянин Камбарського району Удмуртської Республіки (2014)
  • Почесний громадянин Почепського району Брянської області (2009)
  • «Почесний громадянин Краснопартизанського району Саратовської області».
  • "Почесний професор Іжевського державного технічного університету імені М. Т. Калашникова " (2014)[12]
  • «Заслужений будівельник Пензенської області».
  • Почесний знак «За заслуги перед Кіровською областю»
  • Медаль ордену «За заслуги перед Пензенською областю» (2013)
  • Медаль «За відмінність у змаганнях» І місце (18.02.2016, Наказ МО РФ № 104, За заслуги у розвитку фізичної культури та спорту, високі результати, досягнуті в ході спортивних змагань)[13]
  • Велика кількість нагород громадських та релігійних організацій, відомчих нагород

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Указ Президента Российской Федерации от 29.06.1993 № 978 «О назначении на должность, освобождении от должности и увольнении с военной службы офицеров Вооруженных Сил Российской Федерации, для которых штатом предусмотрены воинские звания высших офицеров»
  2. ↑ Указ Президента Российской Федерации от 29.11.1993 № 2018 «О присвоении воинских званий высших офицеров военнослужащим Вооруженных Сил Российской Федерации»
  3. ↑ В. Капашин: Химическое оружие будет уничтожено в срок/Интервью электронному журналу «Химическое разоружение в Российской Федерации», 24 ноября 2005 г. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 6 квітня 2022.
  4. ↑ Распоряжение Правительства Российской Федерации от 24 октября 2001 года № 1401-р «О членах коллегии Российского агентства по боеприпасам»
  5. ↑ Информация на официальном сайте Президента России. Архів оригіналу за 16 квітня 2022. Процитовано 6 квітня 2022.
  6. ↑ Президент России В. В. Путин наградил/ОТКРЫТЫЙ ЭЛЕКТРОННЫЙ ЖУРНАЛ «ХИМИЧЕСКОЕ РАЗОРУЖЕНИЕ В РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ», 16 марта 2016 г. Архів оригіналу за 16 червня 2021. Процитовано 6 квітня 2022.
  7. ↑ Вручение государственной награды Президентом Российской Федерации 22 сентября 2016 года/Информация группы по связям с общественностью Федерального управления по безопасному хранению и уничтожению химического оружия. Архів оригіналу за 23 грудня 2017. Процитовано 6 квітня 2022.
  8. ↑ Указ Президента Российской Федерации № 1451 от 18.11.2010 «О награждении государственными наградами Российской Федерации»
  9. ↑ Распоряжение Правительства Российской Федерации от 24 сентября 2010 года № 1584-р «О награждении Почетной грамотой Правительства Российской Федерации Капашина В. П.»
  10. ↑ Страница села Руновщина на неофициальном сайте Полтавской области. Архів оригіналу за 19 квітня 2016. Процитовано 6 квітня 2022.
  11. ↑ Указ Президента Удмуртской республики № 167 от 30 июля 2004 года «О присвоении почетных званий Удмуртской Республики»
  12. ↑ «День рождения ИжГТУ». Архів оригіналу за 19 квітня 2022. Процитовано 6 квітня 2022.
  13. ↑ Награда Министра обороны [Архівовано 2 червня 2022 у Wayback Machine.] / ОЭЖ «Химическое разоружение в Российской Федерации»

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Капашин_Валерій_Петрович&oldid=36552003