Капцова Ніна Олександрівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Капцова Ніна Олександрівна
Народилася 16 жовтня 1978(1978-10-16) (45 років)
Ростов-на-Дону, РРФСР, СРСР
Країна  СРСР
 Росія
Діяльність балерина
Знання мов російська
Заклад Державний академічний Великий театр Росії
Нагороди
заслужений артист Росії
IMDb ID 4302864
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Капцов.

Ніна Олександрівна Капцова (нар. 16 жовтня 1978, Ростов-на-Дону, СРСР) — російська артистка балету, прима-балерина Большого театру Росії. Заслужена артистка Росії (2010).

Світову славу Капцовій принесли лірико-драматичні партії в балетах «Жизель», «Спартак», «Сильфіда», «Лускунчик», «Спляча красуня», «Ромео і Джульєтта»[1].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Ніна Капцова народилась 1978 року, а вже у 5 років мріяла танцювати Чорного лебедя в «Лебединому озері»[1]. Займалася балетом спочатку в гуртку, а потім з 1988 року в Московській державній академії хореографії. Першим її педагогом стала Людмила Олексіївна Коленченко, потім Лариса Валентинівна Доброжан, а на останніх двох курсах Софія Миколаївна Головкіна, народна артистка СРСР, професорка, ректорка академії.

У 1991—1992 роках Ніна Капцова стала наймолодшим стипендіатом міжнародної благодійної програми «Нові імена», отримавши її разом з Миколою Цискарідзе та Дмитром Бєлоголовцевим. У 1994—1995 роках — стала наймолодшим лауреатом цієї програми. У 1996 році була стипендіатом Олімпійського комітету Росії.

На першому курсі танцювала па-де-де з балету «Марна обережність» Олександра Горського з випускником Денисом Медведєвим, на другому курсі — па-де-де з балету «Лускунчик» Василя Вайнонена з випускником Сергієм Васюченко і на третьому, випускному курсі, — па-де-де з балету «Коппелія» Олександра Горського разом з однокурсником Андрієм Болотіним.

Після закінчення академії з червоним дипломом у 1996 році була прийнята до складу трупи Большого театру, де її педагогом-репетитором стала професорка, народна артистка СРСР Марина Кондратьєва. У листопаді 1997 року вперше станцювала варіацію в гран па в балеті «Раймонда»[2].

У 1999 році вперше станцювала Машу в балеті «Лускунчик», присвяченому 90-річчю Симона Вірсаладзе. За цю роль Капцова висувалася на здобуття призу «Benois de la dance». Того ж року співачка дебютувала в головній партії в балеті «Анюта». З сезону 2009—2010 року її педагогом-репетитором є професор, народна артистка Росії Ніна Семізорова.

У 2000 році Ніна Капцова стала дипломантом призу «Benois de la dance» за роль Марії у балеті Юрія Григоровича «Лускунчик». У 2001 році нагороджена відзнакою Міністерства культури Росії «За досягнення в культурі». У 2010 році присвоєно звання «Заслужена артистка Російської Федерації».[3]

28 жовтня 2011 року виступала на урочистому концерті, присвяченому відкриттю після реставрації історичної сцени Большого театру («Танго» із «Золотого Століття»). З 19 листопада 2011 року — прима-балерина Большого театру[4].

Під час гастролей Большого театру по США в травні 2012 року Сванільда у виконанні Капцової («Коппелія») викликала одностайний захват серед американських балетних критиків[5][6][7].

У 2017 році стала дипломантом призу «Benois de la dance» за партію в балеті «Зовсім недовго разом» на музику М. Ріхтера і Л. ван Бетховена (хореографія П. Лайтфута і С. Леон)

Балерина віддає перевагу яскравим, демонічним ролям, цікавим акторським завданням вважає втілення на сцені негативних образів, персонажів, органіка яких побудована на протиріччях з її ніжною ліричною і романтичною натурою[1].

Родина

[ред. | ред. код]

Ніна Капцова одружена піаністом Олексієм Мелентьєвим, концертмейстером Большого театру[1]. В лютому 2014 року вона народила дочку Єлизавету.

Творчість

[ред. | ред. код]

Репертуар

[ред. | ред. код]

Чудовий, тонкий майстер Ніна Капцова. Балерина-фея, балерина-амур, її дар об'ємний, сценічні створення відзначені художницькою та людською зрілістю, експресивністю і особливим шармом. Чистота танцю для неї - лише засіб, а не самоціль. Володіння технікою народжує відчуття свободи і гармонії. Римована, подібно баладі, поетична пластика оповідає про сонячний день, щастя взаємної любові, вільний політ душ. Але при цьому зберігає і стримуваний страх згубних розставань.[8]

Олександр Максом.
Про танці Ніни Капцової
Головні партії в багатоактних балетах
  • Марі в балеті «Лускунчик» Петра Чайковського, хореографія Ю. М. Григоровича (1999)
  • Анюта в балеті «Анюта» Валерія Гавриліна, хореографія Володимира Васильєва (1999)
  • Принцеса Аврора у балеті «Спляча красуня» Петра Чайковського, редакція Ю. М. Григоровича (2000)
  • Ліза в балеті «Марна обережність» Л. Герольда, хореографія Ф. Аштона (2002). Перша виконавиця у Большому театрі три прем'єри поспіль.
  • Сильфіда в балеті «Сильфіда» Х. Левенскольда, хореографія Августа Бурнонвіля (2002) і нова хореографія Й. Кобборга (2008)
  • Зіна в балеті «Світлий струмок» Дмитра Шостаковича, хореографія Олексія Ратманського (2004)
  • Фрігія в балеті «Спартак» Арама Хачатуряна, хореографія Ю. М. Григоровича (2004)
  • Олена в балеті «Сон в літню ніч» Ф. Мендельсона-Бартольді та Д. Лігеті, хореографія Джона Ноймаєра (2004). Перша виконавиця у Большому театрі
  • Рита в балеті «Золотий доба» Д. Шостаковича, хореографія Ю. Мвіек. Григоровича (2006)
  • Жизель у балеті «Жізель» Адольфа Адана, редакція Ю. М. Григоровича (2006)
  • Ширін в балеті «Легенда про любов» А. Мелікова, хореографія Ю. М. Григоровича (2006)
  • Есмеральда в однойменному балеті Цезара Пуні, хореографія Маріуса Петіпа, постановка і нова хореографія Ю. Бурлаки та В. Медведєва (2009)
  • Джульєтта в балеті «Ромео і Джульєтта» Сергія Прокоф'єва, хореографія Ю. М. Григоровича (2010)
  • Сванільда в балеті «Коппелія» Л. Деліба, хореографія М. Петіпа та Е. Чекетті, постановка і нова хореографічна редакція С. Віхарєва (2011)
  • Коралі в балеті «Втрачені ілюзії» П. Десятникова в постановці А. Ратманського (2011)
  • Принцеса Флоріна в балеті «Спляча красуня» в новій хореографічній редакції Юрія Григоровича — перша виконавиця (2011)
  • Принцеса Аврора у балеті «Спляча красуня» в нової хореографічної редакції Юрія Григоровича (2011)
  • Кітрі в балеті «Дон Кіхот» Л. Мінкуса в редакції А. Фадеєчева (2012). Дебют відбувся під час гастролей Большого театру в Оттаві (Канада)
  • Анастасія («Іван Грозний» на музику С. Прокоф'єва, хореографія Ю. Григоровича)
  • Чистюля («Мойдодир» Є. Подгайца в постановці Ю. Смекалова) — перша виконавиця
  • Тетяна («Онєгін» на музику П. Чайковського, хореографія Дж. Кренко)
  • Маргарита Готьє («Дама з камеліями» на музику Ф. Шопена, хореографія Дж. Ноймаєра
  • Б'янка («Приборкання норовливої» на музику Дмитра Шостаковича, хореографія Ж.-К. Майо)
  • Мері («Герой нашого часу» В. Демуцького, частина «Княжна Мері», хореографія Ю.Посохова, режисер К. Серебренніков)
Головні партії в одноактних балети
  • Муза в балеті на музику С. Рахманінова, хореографія Л. Лаврівського (1998)
  • Дама серця в балеті «Фантазія на тему Казанови» В. А. Моцарта, хореографія Л. Лаврівського (1999)
  • Солістка в балеті «Моцартіана» на музику П. І. Чайковського, хореографія Дж. Баланчина (2000)
  • Солістка в балеті «Післяполудневий відпочинок фавна» на музику Клода Дебюссі, хореографія Дж. Роббінса (2001)
  • «Тарантела». Балет Дж. Баланчина на музику Л. М. Готшалька (2004)
  • «Па де де Чайковського». Балет Дж. Баланчина на музику П. І. Чайковського (2004)
  • Легковажність в балеті «Передвістя» на музику П'ятої симфонії П. І. Чайковського, хореографія Леоніда М'ясіна (2005)
  • Солістка в балеті «Гра в карти» на музику Ігоря Стравінського, хореографія А. Ратманського (2006)
  • Учениця в балеті Жоржа Делерю «Урок», хореографія Ф. Фліндта (2007)
  • Пристрасть у балеті «Передвістя» П. І. Чайковського, хореографія Л. Ф. М'ясіна (2009)
  • Ліза в балеті «Пікова дама» П. І. Чайковського, хореографія Ролана Петі (2009)
  • Балерина в балеті «Петрушка» І. Стравінського, хореографія Михайла Фокіна, нова хореографічна редакція С. Віхарєва (2010)
  • провідна партія в «Рубінах» (дві частини балету «Коштовності») на музику І. Стравінського (хореографія Дж. Баланчина)
    провідна партія «Смарагдах»     (одна частина балету «Коштовності») на музику Р. Форе (хореографія Дж. Баланчина)
  • провідна партія «Діаманти» на музику П. Чайковського (хореографія Дж. Баланчина) —дебютувала на гастролях Большого театру в Гонконзі
Інші значні партії
  • Амур в балеті «Дон Кіхот»
  • Перше па де труа. Балет Дж. Баланчина «Агон». Перша виконавиця
  • Друге па де труа. Балет Дж. Баланчина «Агон»
  • Джампе в балеті «Баядерка»
  • Принцеса Флоріна в балеті «Спляча красуня»
  • Па де скляв (учасниця прем'єри) і Гюльнара в балеті «Корсар»
  • Аделіна і Мірей де Пуатьє в балеті «Полум'я Парижа»
  • Неаполітанська наречена і ровесниці принца в балеті «Лебедине озеро»
Інші значні партії поза Большим театром
Головні ролі в інших театрах
  • Татарський державний академічний театр опери та балету імені М. Джаліля. (Міжнародний фестиваль класичного балету імені Рудольфа Нурієва, м. Казань)
    • Анюта (2002)
    • Принцеса Аврора (2008)
    • Коппелія (2011)
  • Краснодарський музичний театр
    • Жизель (2008)
    • Принцеса Аврора — 2008 (прем'єра)
  • ГАТОБ імені Абая (Міжнародний фестиваль оперного та балетного мистецтва, Алма-Ата)
    • Джульєтта (2011)
  • Московський обласний державний театр «Російський балет»
    • Принцеса Аврора (2006)

Гастролі

[ред. | ред. код]

2000

  • Гала-концерт артистів балету в Греції — з Андрієм Євдокимовим виконала па де де з балету «Корсар» А. Адана (хореографія М. Петіпа).

2003

  • Фестиваль артистів Большого театру, Данського королівського балету та Американського Балетного театру, який пройшов на сцені Кеннеді центру у Вашингтоні. Танцювала «Бачення троянди» на музику К. м. фон Вебера (хореографія М. Фокіна, партнер Геннадій Янін).
  • Гала-концерт в рамках проекту «Зірки XXI століття» в Торонто (партнер Дмитро Гуданов)
  • Головна партія в балеті Анатолія Ємельянова «Ромео і Джульєтта» на музику П. Чайковського (партнер Олександр Волчков) у рамках гастролей театру «Корона російського балету» в Мексиці.

2004

  • «Тарантела» (хореографія Дж. Баланчина) на Міжнародному фестивалі «Зірки білих ночей» в Санкт-Петербурзі.
  • Па де де Чайковського (хореографія Дж. Баланчина) в акції «Ніч відкритих музеїв» в Берліні в посольстві Росії в Німеччині .

2005

  • Партія Принцеси Аврори у балеті «Спляча красуня» у складі трупи театру «Російський балет» (гастролі в Мексиці) .

2006

  • Гала-концерт Міжнародного фестивалю класичного балету імені Рудольфа Нурієва в Казані (па де де з балету «Сильфіда», монолог Фригії і адажіо зі «Спартаком» з балету «Спартак», Танго Марго і Месьє Жака з балету «Золота доба»), а також виконала партію Принцеси Флорини в балеті «Спляча красуня» з балетною трупою театру імені Джаліля.

2011

  • Одетта-Одиллія і Жизель під час гастролей «Російського балету» в м. Дубліні (Ірландія).
  • партія Мірей де Пуатьє («Полум'я Парижа» Б. Асаф'єва в постановці А. Ратманського з використанням хореографії В. Вайнонена) під час гастролей трупи Большого театру в Парижі (Антуан Містраль — Артем Овчаренко)[9].
  • Партія Сванільди в балеті «Коппелія» Казанський фестиваль імені Нурєєва.

Відеографія

[ред. | ред. код]
  • 1997 — «Жізель» А. Адана (Па д'аксьон)
  • 2000 — «Дон Кіхот» Л. Мінкуса — Амур
  • 2001 — «Баядерка» Л. Мінкуса — Джампе
  • 2008 — «Уляна Лопаткіна і зірки російського балету» (телеверсія концерту, канал «Культура»); «Спартак» (Фрігія, Спартак — Карлос Акоста)
  • 2010 — «Полум'я Парижа» (Аделіна); «Великий балет: Лускунчик» (Маша)
  • 2011 — «Спляча красуня» (принцеса Флоріна)
  • 2012 — «Корсар» (Гюльнара); «Донька фараона» (Рамзея)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Прима Большого театра Нина Капцова: «Мне нравятся демонические роли» | Персона | Культура | Аргументы и Факты. Архів оригіналу за 29 травня 2013. Процитовано 28 березня 2020.
  2. ↑ Сайт «Маленькая балетная энциклопедия». Архів оригіналу за 26 грудня 2018. Процитовано 28 березня 2020.
  3. ↑ Почетное звание присвоено Указом Президента РФ от 27 декабря 2010 г. N1616
  4. ↑ Нина Капцова — прима-балерина Большого театра! [Архівовано 22 січня 2021 у Wayback Machine.] на сайте Большого театра
  5. ↑ http://www.bolshoi.ru/about/press/articles/2012/2245/ [Архівовано 8 вересня 2013 у Wayback Machine.] Лауреат Пулитцеровской премии в номинации «художественная критика» Сара Кауфман о «Коппелии» Большого театра.
  6. ↑ http://forum.balletfriends.ru/viewtopic.php?p=175942#175942 [Архівовано 22 січня 2021 у Wayback Machine.] Рецензия Алистера Маколея в The New York Times
  7. ↑ http://forum.balletfriends.ru/viewtopic.php?p=179482#179482 [Архівовано 22 січня 2021 у Wayback Machine.] Рецензия Оксаны Хадариной, члена Ассоциации танцевальных критиков
  8. ↑ Александр Максов. Наследники: портрет поколения в декорациях "Ромео и Джульетты"// Типография "Новости", 2010, с. 77.
  9. ↑ «Dance» № 262. Архів оригіналу за 3 серпня 2016. Процитовано 28 березня 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Капцова Ніна Олександрівна
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Капцова_Ніна_Олександрівна&oldid=34984465