Караганов Сергій Петрович

Караганов Сергій Петрович
Народився	12 вересня 1952(1952-09-12) (71 рік) Москва, СРСР
Країна	СРСР  Росія
Діяльність	геополітик, політик, політолог, економіст, викладач університету
Alma mater	Економічний факультет Московського державного університету імені Ломоносоваd МДУ (1974)
Галузь	геополітика
Заклад	Вища школа економіки (Москва) Вища школа економіки (Москва)
Науковий ступінь	доктор історичних наук
Членство	Рада при Президенті РФ з розвитку громадянського суспільства і прав людиниd
Батько	Aleksandr Karaganovd
Нагороди
Особ. сторінка	karaganov.ru
Караганов Сергій Петрович у Вікісховищі

Сергій Олександрович Караганов (нар. 12 вересня 1952, Москва, РРФСР, СРСР) — російський політолог і економіст. Декан факультету світової економіки та світової політики НДУ ВШЕ. За політичними поглядами великодержавний російський імперець і фашист. Закликав нанести превентивний ядерний удар по країнах Європи. Проти Караганова діють міжнародні санкції.

Походження

Батько — Олександр Васильович Караганов (1915—2007), викладач Академії суспільних наук при ЦК КПРС. Мати — Софія Григорівна Караганова (нар. 1917/1918), перша дружина поета Євгена Долматовського.

Біографія

Освіта

У 1974 році закінчив економічний факультет Московського державного університету. У 1979 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Роль і місце транснаціональних корпорацій у зовнішній політиці США». У 1989 році захистив докторську дисертацію на тему «Роль і місце Західної Європи в стратегії США щодо СРСР (1945—1988)».

Наукова діяльність

З 1974 по 1977 стажувався при місії СРСР при ООН. З 1978 по 1988 працював в Інституті США і Канади АН СРСР на посадах молодшого, потім старшого наукового співробітника, завідувача сектора. З 1988 року працює в Інституті Європи АН СРСР (РАН), з 1989 — заступник директора.

Наукові інтереси — зовнішня і військова політика СРСР/Росії, взаємодія між Росією і Заходом у політичній, економічній сферах і сфері безпеки. Світова політика. Міжнародна інтеграція. Глобалізація. США і Велика Британія.

Викладання — читання лекцій в різних російських і зарубіжних університетах і дослідницьких інститутах. Під час весняного семестру 1991 — почесна кафедра їм. Б. А. Роллинга в Гронингенском університеті. З 2002 — завідувач кафедри світової політики Державного університету — Вищої школи економіки (ГУ-ВШЕ). З 2006 — декан факультету світової економіки та світової політики ГУ-ВШЕ.

Автор і редактор 17 книг і брошур, опублікував понад 250 статей з проблем економіки, зовнішньої політики, контролю над озброєннями, стратегії національної безпеки, зовнішньої і військової політики Росії. Статті і книги опубліковані в Росії, США, Німеччини, Франції, Великій Британії, Нідерландах, Фінляндії, Данії, Греції та інших країнах.

Громадська і державна діяльність

У 1989⁣—⁣1991 — офіційний експерт Комітету з міжнародних відносин Верховної Ради СРСР. З 1991 — член Ради із зовнішньої політики МЗС РФ.

З 1992 — заступник голови, з 1994 — голова Президії Ради з зовнішньої та оборонної політики — громадської організації, яка нині об'єднує понад 150 відомих представників ділових кіл і засобів масової інформації, великих політиків, керівників силових структур.

У 1993—1999 — член Президентської Ради. З 1993 — член Науково-консультативної ради при Раді Безпеки РФ. З 1996 — член Консультативної ради при Голові Ради Федерації РФ. З 1996 — співголова опікунської ради Фонду розвитку парламентаризму в Росії. Член Опікунської Ради Фонду ІНДЕМ. З 2001 — радник заступника керівника Адміністрації Президента РФ по зовнішній політиці.

З 2002 — засновник і голова Редакційної ради журналу «Росія в глобальній політиці». У листопаді 2004 був введений в склад Ради при Президенті РФ зі сприяння розвитку інститутів громадянського суспільства і прав людини.

Як коментатор брав участь у телепроєкті Намедни 1961—1991: Наша ера.

Членство в міжнародних організаціях

З 1992 — співголова Російсько-українського форуму (регулярно проводяться зустрічі представників економічних і політичних еліт двох країн), нині Громадський діловий рада Росія-Україна. В 1994—1995 — співголова (спільно з О. Ламбсдорфом) Комітету з економічного розвитку Комісії «Велика Європа» (Комісія Ширака)^{[джерело не вказане 2877 днів]}.

З 1995 — Член Міжнародного консультативного комітету (МКК) Ради з міжнародних відносин (Нью-Йорк). МКК очолює Д. Рокфеллер^{[джерело не вказане 2877 днів]}.

З 2004 — член Опікунської ради Товариства Альфреда Херрхаузена при Дойче Банку^{[джерело не вказане 2877 днів]}. Член Міжнародного інституту стратегічних досліджень (Лондон) та кількох інших професійних організацій і академічних рад^{[джерело не вказане 2877 днів]}.

Програма з десталінізації

1 лютого 2011 року на засіданні Ради при Президентові Російської Федерації з розвитку громадянського суспільства і прав людини робочою групою на чолі з Карагановым була запропонована програма «десталінізації суспільства».

У липні 2013 року презентував РИА-Новости проект програми «Увічнення пам'яті жертв політичних репресій».

Нагороди та премії

• Премія Уряду Російської Федерації 2016 року в області засобів масової інформації (3 грудня 2016 року) — за популяризацію питань зовнішньої політики на сторінках журналу «Росія в глобальній політиці».
• Орден Дружби (24 жовтня 2017 року) — за великий внесок у розвиток науки і освіти, підготовку кваліфікованих фахівців

Політичні погляди

У різні часи С. П. Караганов мав різні погляди — спершу в 1990-х роках — прорадянські, потім деякий час вважався антисталіністом. До 2020-х років еволюціонував до ідеї російської великодержавності, жорстко-антизахідної риторики і пропозиції розглядати Росію як «цивілізацію-цивілізацій». Критиками та аналітиками сучасного російського політичного режиму визнається як імперець і фашист, який керується маніакальними ідеями. У 2023 році запропонував застосувати ядерну зброю до глобального Заходу, включно з Україною.

Приватна власність, нерухомість

Володіє двоповерховою квартирою в Венеції, в дорогому туристичному районі Кастелло. Після введення проти нього санкцій Євросоюзу Караганов здає квартиру в оренду, отримуючи за це прибуток.

Праці

• Совм. с Г. А. Трофименко. {{{Заголовок}}}.
• Совм. с Г. А. Трофименко и В. С. Шеиным. {{{Заголовок}}}.
• Отв. ред. и соавтор. {{{Заголовок}}}. — ISBN 978-5020106376.
• Совм. с R. Blackwill. {{{Заголовок}}}. — XV, 330 p. — ISBN 978-0028811192.
• {{{Заголовок}}}. — 96 p. — ISBN 978-3892040835.
• Совм. с F. Iklé. {{{Заголовок}}}. — 46 p. — ISBN 978-0892062539.
• {{{Заголовок}}}. — 36 p. — ISBN 978-3928965415.
• Совм. с В. Б. Беловым. {{{Заголовок}}}. — 92 p. — ISBN 978-3892041320.
• Экономическая роль России в Европе (в соавторстве с О. Ламбсдорфом). — М., 1995 (также опубликована на англ.яз.).
• Геополитические перемены в Европе, политика Запада и альтернативы для России. — М., 1995 (отв.редактор).
• Zurueck zum Imperium?, Russische Au?en und Verteidigungspolitik in einer neuen Aera, in: Eine Welt oder Chaos?" — Suhrkamp Verlag Frankfurt am Main 1996.
• К созданию сообщества демократических государств (в соавторстве с Г. Эллисоном, К. Кайзером), 1996.
• Российско-американские отношения на рубеже веков. Доклады рабочих групп: СВОП и Фонда Карнеги за международный мир. — М., 2000.
• Стратегия для России: Повестка дня для Президента-2000 (отв. редактор). — М., 2000.
• Стратегия для России. 10 лет СВОП (отв. редактор). — М., 2002.
• {{{Заголовок}}}.
• Россия и мир. Новая эпоха. 12 лет, которые могут все изменить / Отв. ред. и рук. авт. кол. С. А. Караганов. — М.: АСТ: Русь-Олимп, 448 стр. 2008 ISBN 978-5-17-050151-9 ISBN 978-5-9648-0186-3
• Россия vs Европа. Противостояние или союз? / Под редакцией С. А. Караганова и И. Ю. Юргенса Издательства: Астрель, Русь-Олимп, 384 стр. 2010 ISBN 978-5-271-25038-5 ISBN 978-5-9648-0297-6

Посилання

• Дмитрий Быков. . — № 04.
• Караганов Сергей Александрович. НИУ ВШЭ. Архів оригіналу за 10 липня 2017. Процитовано 12 березня 2014.
• Караганов Сергей Александрович. Российский совет по международным делам. 3 грудня 2012. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 12 березня 2014.
• Караганов Сергей Александрович. Совет при Президенте Российской Федерации по развитию гражданского общества и правам человека. Архів оригіналу за 21 жовтня 2012. Процитовано 12 березня 2014.
• Караганов Сергей Александрович, Д. И. Н. Институт Европы РАН. Архів оригіналу за 12 березня 2014. Процитовано 12 березня 2014.