Карапетян Гурген Карпович
| Карапетян Гурген Карпович | |
|---|---|
| вірм. Գուրգեն Կարապետի Կարապետյան | |
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 2 березня 1921 |
| Місце народження | Кисловодськ, П'ятигорський повітd, Терська губернія, РСФРР або Дніпропетровська область |
| Дата смерті | 1 грудня 1986 (65 років) |
| Місце смерті | Дніпропетровськ, Українська РСР, СРСР |
| Громадянство | СРСР |
| Професії | диригент |
| Освіта | Єреванська державна консерваторія імені Комітаса (1952) |
| Вчителі | Сараджев Костянтин Соломоновичd і Егіазарян Григорій Егіазаровичd |
| Заклад | Симфонічний оркестр Дніпровської філармонії |
| Нагороди |
  |
Гурген Карпович Карапетя́н (нар. 2 березня 1921, Кисловодськ — пом. 1 грудня 1986, Дніпропетровськ) — радянський диригент.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 2 березня 1921 року у місті Кисловодську (нині Ставропольський край, Росія). З 1945 року працював у Єреванському театрі музичної комедії. 1950 року заснував Перший вірменський самодіяльний симфонічний оркестр при Єреванському політехнічному інституті. 1952 року закінчив Єреванську консерваторію (клас диригування Костянтина Сараджева, композиції — Григорія Егіазаряна).
З 1952 року працював диригентом симфонічного оркестру Куйбишевської філармонії; упродовж 1955—1964 років — головним диригентом симфонічного оркестру Воронезької філармонії. Член КПРС з 1956 року.
У 1965—1966 роках — головний диригент Державного симфонічного оркестру Північно-Осетинської АРСР в Орджонікідзе; у 1967—1986 роках — симфонічного оркестру Дніпропетровської філармонії. Був першим виконавцем низки творів радянських композиторів, зокрема Івана Карабиця, Євгена Станковича, Андрія Штогаренка, Мирослава Скорика, Лева Колодуба, Ширвані Чалаєва. У 1980-х роках організував у Дніпропетровську Всесоюзний фестиваль радянської музики. Помер у Дніпропетровську 1 грудня 1986 року.
Відзнаки[ред. | ред. код]
- Лауреат Всесоюзного конкурсу диригентів в Москві (1955, 1-а премія);
- Заслужений артист РРФСР з 1958 року;
- Народний артист УРСР з 1976 року;
- Дипломант Всесоюзного конкурсу-огляду симфонічних оркестрів (1977).
Вшанування[ред. | ред. код]
24 грудня 2020 року у Дніпрі, на будівлі Дніпровської філармонії, відкрито бронзову мініскульптуру, присвяченну Гургену Карапетяну в рамках проєкту Відчуй Дніпро. Автор — скульптор Гарник Хачатрян[1].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Дніпровський диригент Гурген Карапетян / Відчуй Дніпро. Архів оригіналу за 14 червня 2022. Процитовано 15 червня 2022.
Література[ред. | ред. код]
- Б. Ф. Кордіані. Карапетян Гурген Карпович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.;
- Карапетян Гурген Карпович // Хейнце — Яшугин. Дополнения А — Я : [рос.]. — М. : Советская энциклопедия : Советский композитор, 1982. — Ствп. 780. — (Энциклопедии. Словари. Справочники : Музыкальная энциклопедия : [в 6 т.] / гл. ред. Ю. В. Келдыш ; 1973—1982, т. 6). (рос.);
- Карапетян Гурген Карпович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 287. — ISBN 5-88500-042-5. [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.];
- І. Д. Гамкало. Карапетян Гурген Карпович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2012. — Т. 12 : Кал — Киї. — 711 с. — ISBN 978-966-02-6472-4.
|
