Каришева Ксенія Олександрівна
Каришева Ксенія Олександрівна | |
---|---|
Народилася |
11 листопада 1883 Санкт-Петербург, Російська імперія |
Померла |
22 квітня 1962 (78 років) Київ, Українська РСР |
Країна |
Російська імперія СРСР |
Діяльність | лікарка |
Alma mater | Санкт-Петербурзький державний медичний університет |
Ксенія (Оксана)[1][2] Олександрівна Каришева (11 листопада 1883, Санкт-Петербург, Російська імперія — 22 квітня 1962, Київ, УРСР, СРСР) — український радянський лікар-дерматовенеролог. Дочка Олександра Павловського та мати Тетяни Каришевої. Доктор медичних наук (1948), професор (1949).
Біографічні відомості[ред. | ред. код]
Народилася у 1883 році в Санкт-Петербурзі. У 1908 році закінчила жіночий медичний інститут. Відтоді переїжджає до Києва і працює в Київському жіночому медичному інституті.
З 1911 року працює в Харкові: викладає в інституті вдосконалення лікарів[1] та працює завідувачем дитячого венерологічного відділення Харківського інституту боротьби з венеричними хворобами. У 1934 році повертається до Києва. Знову працює у Київському медичному інституті.
Під час Другої світової війни мешкала в м. Арзамас, де за дорученням МОЗ СРСР досліджувала роль сульфаніламідних препаратів у лікуванні гонореї.
Після війни ініціювала створення шкірно-венерологічних інституту та наукового товариства. Деякий час очолювала новостворені установи[3].
У 1944—1961 рр. працює в інституті удосконалення лікарів.
Померла у 1962 році. Похована в Києві.
Наукова діяльність[ред. | ред. код]
Авторка понад 80 наукових праць з дерматології та венерології, зокрема:
- Вакцинотерапия гонорреи у женщин и девочек / К. А. Карышева. — Харьков, 1929 (рос.)
- Детская гоноррея и борьба с ней / К. А. Карышева. — Харьков, 1929 (рос.)
- Гоноррея и некоторые негонорройные заболевания мочеполовых органов у детей / К. А. Карышева. — Свердловск, 1946 (рос.)
- Пероксидаза крови и ее колебания при гонорее у женщин / К. А. Карышева. — Киев, 1962 (рос.)
Неодноразово перебувала в закордонних наукових відрядженнях, зокрема відвідала у Франції Інститут Пастера. Також була в Німеччині, Італії.
Сфера наукових досліджень: клініка, профілактика й лікування гонореї, а також негонорейних захворювань сечостатевих органів у дітей.
Має державні нагороди СРСР, в тому числі з галузі науки, медицини.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Каришева Оксана [Архівовано 5 жовтня 2019 у Wayback Machine.] // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- ↑ Каришева Оксана // «Дніпро», Вип. 1-3. — 1993. — С. 144
- ↑ Київ. Енциклопедичний довідник // За ред. А. Кудрицького. — К., 1981. — С. 548
Література[ред. | ред. код]
- Каришева Ксенія Олександрівна [Архівовано 25 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
Це незавершена стаття про лікаря, який займається наукою. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |