Карлос Пачаме

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Карлос Пачаме
Особисті дані
Повне ім'я Карлос Оскар Пачаме
Народження 25 лютого 1944(1944-02-25)[1][2] (80 років)
  Fortín Olavarríad, Рівадавія (округ), Буенос-Айрес, Аргентина
Зріст 172 см
Вага 73 кг
Громадянство  Аргентина
Позиція Півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1963–1971 Аргентина «Естудьянтес» ? (?)
1972–1973 Аргентина «Бока Хуніорс» 71 (2)
1974–1976 Аргентина «Естудьянтес» ? (?)
1977 Аргентина «Кільмес» 8 (0)
1977 Аргентина «Ланус» 35 (1)
1978–1979 Колумбія «Індепендьєнте Медельїн» ? (?)
1979–1980 США «Рочестер Лансерс» 3 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1967–1969 Аргентина Аргентина 9 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1981 Аргентина «Естудьянтес»
1983-1990 Аргентина Аргентина U-20
1983-1990 Аргентина Аргентина (помічник)
1997 Японія «Авіспа Фукуока»
2003 Аргентина «Естудьянтес»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Карлос Пачаме (ісп. Carlos Pachamé, нар. 25 лютого 1944) — аргентинський футболіст, що грав на позиції півзахисника, а також тренер.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Розпочав грати у команді «Естудьянтес», з якою став чемпіоном Аргентини, а також виграв три поспіль Кубка Лібертадорес з 1968 по 1970 рік, Міжконтинентальний кубок 1968 року та Міжамериканський кубок 1969 року. У команді він створив тріо півзахисту разом з Карлосом Білардо та Едуардо Флоресом, яке було одним з найкращих у країні.

У 1972–1973 роках грав за «Боку Хуніорс», після чого повернувся в «Естудьянтес», де провів ще три роки. Загалом за два періоди у клубі він зіграв 273 матчі в чемпіонаті і забив 6 голів.

У 1977 році недовго пограв за клуби «Кільмес» та «Ланус», після чого відправився в колумбійський «Індепендьєнте Медельїн». Завершив кар'єру в американському «Рочестер Лансерс» з NASL, за який у 1979 році зіграв три матчі[3].

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

Дебютував 1967 року в офіційних матчах у складі національної збірної Аргентини. За три роки у формі головної команди країни зіграв 9 матчів[4].

Тренерська кар'єра[ред. | ред. код]

Завершивши ігрову кар'єру, 1981 року очолив «Естудьянтес». В подальшому працював з молодіжною збірною Аргентини, з якою став фіналістом молодіжного чемпіонату світу 1983 року. Потім керував командою на Олімпійських іграх 1988 року і чемпіонаті світу 1989 року, на обох турнірах команда стала чвертьфіналісткою. Паралельно був помічником Карлоса Білардо у національній збірній, яка виграла чемпіонат світу 1986 року в Мексиці та стала фіналістом на наступному «мундіалі» в Італії.

У сезоні 1997 тренував японський клуб «Авіспа Фукуока»[5], а 2003 року вдруге очолив «Естудьянтес».

Статистика[ред. | ред. код]

Збірна Аргентини
Роки Ігри голи
1967 4 0
1968 0 0
1969 5 0
Усього 9 0

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

Як гравця[ред. | ред. код]

«Естудьянтес»: 1967 (Метрополітано)
«Естудьянтес»: 1968, 1969, 1970
«Естудьянтес»: 1968
«Естудьянтес»: 1969

Як тренера[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Transfermarkt.de — 2000.
  2. BDFA
  3. NASL Statistics. Архів оригіналу за 31 грудня 2017. Процитовано 30 грудня 2017.
  4. Argentina international footballers. Архів оригіналу за 5 травня 2008. Процитовано 30 грудня 2017.
  5. J.League Data Site [Архівовано 13 вересня 2016 у Wayback Machine.] (яп.)

Посилання[ред. | ред. код]