Карло Авеньо

Карло Авеньо
Carlo Avegno
Народження	6 червня 1900; Мейна, Новара; Королівство Італія
Смерть	13 вересня 1943 (43 роки); Ла-Маддалена
Країна	Королівство Італія
Приналежність	Королівські ВМС Італії
Вид збройних сил	Військово-морські сили
Звання	Капітан I рангу
Війни / битви	Перша світова війна; Друга італо-ефіопська війна; Друга світова війна; Середземномор'я

Карло Авеньо (італ. Carlo Avegno, 6 червня 1900, Мейна, Новара — 13 вересня 1943, Ла-Маддалена) — італійський морський офіцер. Ніс службу у Королівських військово-морських силах Італії під час Другої світової війни.

Біографія[ред. | ред. код]

Карло Авеньо народився 6 червня 1900 року у місті Мейна, провінція Новара. У 1913 році вступив до Військово-морської академії в Ліворно, яку закінчив у жовтні 1917 року у званні гардемарина. Брав участь у Першій світовій війні на борту броненосця «Реджина Елена».

У 1918 році отримав звання молодшого лейтенанта, у 1926 році — лейтенанта, у 1931 році — капітана III рангу. У 1933 році був помічником капітана навчального корабля «Крістофоро Коломбо» (італ. Cristoforo Colombo). У 1934-1935 роках командував есмінцем «Балено». У 1935 році був другим заступником начальника Військово-морської академії в Ліворно. У 1936 році отримав звання капітана II рангу і був призначений помічником капітана крейсера «Джованні делле Банде Нере». Командував есмінцем «Франческо Кріспі» у 1939-1940 роках.

Брав участь в італо-ефіопській війні, під час якої був начальником штабу італійських військ у східній Африці.

Після вступу Італії у Другу світову війну командував есмінцем «Кораццьєре», брав участь в бою біля Калабрії і бою біля мису Спартівенто. У листопаді 1941 року отримав звання капітана I рангу.

З грудня 1940 року по березень 1943 року був начальником штабу Морського командування в Триполі та Бенгазі. З березня 1943 року командував військово-морською базою в Ла-Маддалені.

Після капітуляції Італії 8 вересня 1943 року організував оборону Ла-Маддалени. Загинув у бою під час відбиття німецького десанту 13 вересня 1943 року.

Посмертно нагороджений Золотю медаллю «За військову доблесть»^[1].