Карло Феча ді Коссато

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Карло Феча ді Коссато
італ. Carlo Fecia di Cossato
Ім'я при народженні італ. Carlo Alberto Fecia di Cossato[1]
Народився 25 вересня 1908(1908-09-25)[2]
Рим, Італія[1]
Помер 27 серпня 1944(1944-08-27)[2] (35 років)
Неаполь, Італія[1]
Поховання цвинтар Чертозаd
Країна  Королівство Італія
Діяльність підводник
Знання мов італійська
Учасник громадянська війна в Іспанії, Друга світова війна, Битва на Середземному морі і Битва за Атлантику
Військове звання капітан II рангу[d]
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста
Лицарський хрест Залізного хреста
Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу
Кавалер золотої медалі «За військову доблесть» (Італія)
Кавалер золотої медалі «За військову доблесть» (Італія)
Кавалер срібної медалі «За військову доблесть» (Італія)
Кавалер срібної медалі «За військову доблесть» (Італія)
Кавалер срібної медалі «За військову доблесть» (Італія)
Кавалер срібної медалі «За військову доблесть» (Італія)
Кавалер бронзової медалі «За військову доблесть» (Італія)
Кавалер бронзової медалі «За військову доблесть» (Італія)
Кавалер бронзової медалі «За військову доблесть» (Італія)
Кавалер бронзової медалі «За військову доблесть» (Італія)
Хрест «За військову доблесть» (Італія)
Хрест «За військову доблесть» (Італія)
Орден німецького орла
Орден німецького орла

Граф Карло Феча ді Коссато (італ. Carlo Fecia di Cossato; 25 вересня 1908, Рим — 27 серпня 1944, Неаполь) — італійський офіцер, командер. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста. Другий за результативністю італійський підводник після Джанфранко Гаццана Пріароджа.

Біографія[ред. | ред. код]

Виходець із знатної римської сім'ї, син капітана 1-го рангу. Закінчик Королівське училища Карла Альберта в Монкальєра та Військово-морську академію (1928). В 1928 році поступив на слжбу суб-лейтенантом у ВМФ, служив на підводному човні «Баузан», кораблі «Анкона», есмінці «Нікотера», а потім на крейсері «Лівія», з яким брав участь у плаванні до берегів Китаю, де командував наземними частинами в Шанхаї та Пекіні. Учасник другої італо-ефіопської війни. Після закінчення училища підводного флоту в 1939 році був призначений командиром підводного човна «Енріко Таццолі». З вересня 1943 року успішно воював проти крігсмаріне в Середземномор'ї. Згодом був призначений командиром есмінця «Алісео», з яким потопив 6 німецьких торпедних катерів та озброєних барж. Після конфлікту з командуванням був відправлений у відпустку. 27 серпня 1944 року, в розпачі від повалення італійської монархії та загибелі його колишнього човна «Енріко Таццолі» з усім екіпажем, застрелився.

Всього за час бойових дій в якості командира підводного човна Коссато потопив 16 транспортних кораблів союзників загальним тоннажем 85 129 брт.

Нагороди[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — с.62-63 — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
  • B.P. Boschesi, Il chi è della Seconda Guerra Mondiale, Mondadori Editore, 1975 — Vol. I, pag. 174.
  1. а б в Donne e Uomini della ResistenzaAssociazione Nazionale Partigiani d'Italia.
  2. а б в TracesOfWar