Карлтоніт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Карлтоніт
Загальні відомості
Статус IMA затверджений (А)[d][1]
IMA-номер IMA1969-016
Абревіатура Cto[2]
Хімічна формула KNa₄Ca₄Si₈O₁₈(CO₃)₄(F,OH)·H₂O
Nickel-Strunz 10 9.EB.20
Ідентифікація
Колір риси білий
Інші характеристики
Названо на честь Карлтонський університет[3]
Типова місцевість кар'єр Пудретd[3]
CMNS: Карлтоніт у Вікісховищі

Карлтоніт[4], або карлетоніт[5] — рідкісний силікатний мінерал з формулою KNa4Ca4(CO3)4Si8O18(F, OH)·(H2O).

Відноситься до класу філосилікатів, входить в групу апофілітів[6]. Його тетрагональні кристали бувають прозоро-синіми, білими, безбарвними або рожевими зі склоподібним або матовим блиском[7]. Він має щільність 2.45 і твердість 4-4.5.

Мінерал виявив Г. І. Чао (G.Y. Chao) і назвав на честь Карлтонського університету в Оттаві, в якому навчався[8]. Вперше описаний в 1967 році; більш повний опис було виконано тим же автором в 1971 році, а в 1972 році він опублікував докладний аналіз кристалічної структури карлтоніту[9][10]. Всі відомі зразки мінералу описані по родовищу в Мон-Сент-Ілері, Квебек — на сьогоднішній день єдиного, де він був виявлений[8].

Зустрічається в роговиках і кременистих мармурових ксенолітах в межах і поруч з інтрузіями нефелінових сиєнітів. Зазвичай з ним в комбінації зустрічаються кварц, нарсарсукіт, кальцит, флюорит, анкіліт, молібденіт, лейкосфеніт, рамзаїт, галеніт, альбіт, пектоліт, апофіліт, лейфіт, мікроклін і арфведсоніт[11].

Використовується переважно як колекційний матеріал; можливе також ювелірне огранювання[4][8]. Синій різновид має зовнішню схожість з содалітом, але відрізняється від нього більш досконалим розщепленням[9][10]. Різновиди з іншим забарвленням можуть бути сплутані з апофілітом.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
  2. Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical MagazineCambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022doi:10.1180/MGM.2021.43
  3. а б Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database[Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
  4. а б Карлтонит. Mineral Catalog. Архів оригіналу за 9 січня 2019. Процитовано 9 січня 2019.
  5. Каталог минералов.
  6. Описание минерала карлтонита. Архів оригіналу за 7 лютого 2019. Процитовано 7 лютого 2019.
  7. Mindat.
  8. а б в Carletonite is a rare mineral found only in Mt Saint-Hilaire, Quebec, Canada. Reciprocal.net. Архів оригіналу за 6 листопада 2018. Процитовано 9 січня 2019.
  9. а б Mandarino, Anderson, 1989.
  10. а б American Mineralogist, 1972.
  11. Carletonite (PDF). Handbook of Mineralogy. Архів оригіналу (PDF) за 8 травня 2019. Процитовано 9 січня 2019.

Література

[ред. | ред. код]
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Карлтоніт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Карлтоніт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
  • G.Y. Chao. The Crystal Structure of Carletonite, KNa4Ca4Si8O18(CO3)4(F,OH)·(H2O), a Double-Sheet Silicate : [англ.] // American Mineralogist. — 1972. — № 57. — С. 765—778.
  • Joseph Anthony Mandarino, Violet Anderson. Carletonite // Monteregian Treasures: The Minerals of Mont Saint-Hilaire, Quebec. — CUP Archive, 1989. — 52 с.

Посилання

[ред. | ред. код]