Карл Вайнріх

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Карл Вайнріх
нім. Karl Weinrich
Вайнріх — в центрі.
Народився 2 грудня 1887(1887-12-02)[2]
Геттштедт, Mansfelder Gebirgskreisd, Мерзебург[d], Саксонія, Королівство Пруссія, Німецька імперія
Помер 22 липня 1973(1973-07-22)[1][2] (85 років)
Обертсгаузен, Оффенбах, Дармштадт, Гессен, ФРН
Країна  Німеччина
Діяльність політик
Знання мов німецька
Членство Deutschvölkischer Schutz und Trutzbundd
Посада депутат рейхстагу Третього рейхуd і член Ландтагу Пруссіїd
Військове звання обергруппенфюрер
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Нагороди
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Почесний хрест ветерана війни
Почесний хрест ветерана війни
Золотий партійний знак НСДАП
Золотий партійний знак НСДАП

Карл Отто Пауль Вайнріх (нім. Karl Otto Paul Weinrich, 2 грудня 1887, Геттштедт22 липня 1973, Обертсгаузен) — партійний діяч НСДАП, гауляйтер, обергруппенфюрер НСКК.

Біографія[ред. | ред. код]

Карл Вайнріх народився в родині взуттєвого фабриканта. Після закінчення початкової школи вступив до гірниче училище в Геттштедті, проходив стажування в рудних і вугільних шахтах. У 1906 році вступив на військову службу чиновником військового управління. Учасник Першої світової війни, був службовцем продовольчого постачання армії. У січні 1920 року був демобілізований. З липня 1920 року працював чиновником в державному управлінні Пфальца, в тому ж році він приєднався до націоналістичної організації Німецький народний союз оборони і наступу.

У лютому 1922 року вступив у НСДАП, у вересні заснував і очолив ортсгрупу в Пфальці. 9 травня 1923 року французьким військовим судом був засуджений до 4 місяців в'язниці за активну націоналістичну і антифранцузьку агітацію. Потім з сім'єю перебрався в демілітаризовану Рейнську область. У лютому 1925 року вдруге вступив в НСДАП (партійний квиток № 24 291), став керівником ортсгрупи в Касселі і скарбником гау. З 13 вересня 1928 року — гауляйтер Гессен-Нассау-Норд.

З 11 липня 1933 року — прусський державний радник. 12 листопада 1933 року був обраний депутатом рейхстагу від Гессен-Нассау. У 1934 році гау Гессен-Нассау-Норд було перетворено в Кургессен і Вайнріх залишився на своєму посту. З 1942 року був заступником Наукового товариства імені братів Грімм. 16 листопада 1942 року призначений імперським комісаром оборони Кургессена. Після руйнівного бомбардування Касселя в ніч з 22 на 23 жовтня 1943 року він був знятий з поста гауляйтера.

У 1945 році заарештований і 4 роки перебував в ув'язненні. 6 липня 1949 року комісією з денацифікації в Касселі був визнаний «головним винуватцем» і засуджений до 10 років трудових таборів. Вайнріх подавав апеляції і термін знизили до 7 років трудових таборів. У листопаді 1950 був відпущений, оскільки термін інтернування було зараховано в строк позбавлення волі.

Нагороди[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Залесский К. А. Кто был кто в Третьем рейхе. — М.: АСТ, 2002. — 944 с. — 5000 экз. — ISBN 5-271-05091-2.
  • Das Deutsche Führerlexikon, Otto Stollberg G.m.b.H., Berlin 1934
  • Männer im Dritten Reich, Orientalische Cigaretten-Compagnie „Rosma“ GmbH, 1934

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б SNAC — 2010.
  2. а б в Munzinger Personen