Карой Пап
| Карой Пап | |
|---|---|
| Народився |
6 квітня 1872 Ракошино |
| Помер |
18 грудня 1954 (82 роки) Дебрецен, Угорщина |
| Поховання | Debreceni köztemetőd |
| Країна |
.svg){kind=small} Угорщина |
| Діяльність | історик, викладач університету |
| Alma mater | Клузький університет |
Карой Пап (6 квітня 1872, Ракошино — 18 грудня 1954, Дебрецен) — угорський історик літератури та університетський професор.
Діяльність[ред. | ред. код]
Середню освіту здобув у Лютеранській реформатській середній школі в Надькереш, а вищу — в Університеті Клуж-Напоки, де у 1894 році став доктором гуманітарних наук. Двічі вигравав університетську нагороду за свою літературну дисертацію. У 1894—1895 роках був заступником викладача в Торговій академії в Клуж-Напоці; наступного року, як викладач-практик, викладав у гімназії Будапештського учительського інституту, виступаючи надзвичайним студентом для лекцій з естетики, літератури та історії мистецтва в університеті. Потім він поїхав за державну стипендію на два роки навчатися за кордон до Італії та Німеччини, куди згодом потрапив кілька разів.
З 1909 року викладав в Академії мистецтв у Дебрецені. У 1914—1942 роках — професор історії літератури в Дебреценському університеті, у 1916—1917 роках — декан факультету мистецтв, а у 1924—1925 роках — ректор університету. Також очолював Національний інститут підготовки вчителів середньої школи та гурток Csokonai в Дебрецені.
Написав важливу главу в історії народної акторської майстерності, опублікувавши книгу про життя та творчість Еде Тота. Редагував рукописні роботи Яноша Арані та Іштвана Горвата, які залишились у рукописі. У своїх ретельно написаних дослідженнях він виявляється інтелектуальним спадкоємцем Жолта Беоті.[1]
Творчість[ред. | ред. код]
- Tóth Ede élete és művei (Kolozsvár, 1894)
- Irodalomtörténeti vonatkozások Kölcsey leveleiben (Debrecen, 1911)
- Arany János magyar irodalomtörténete (Budapest, 1911)
- Arany János-emlékkönyv szerk. (Budapest, 1932-34)
- Horvát István magyar irodalomtörténete (Budapest, 1934).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Szinnyei, József (1874). Hazai és külföldi folyóiratok magyar tudományos repertóriuma. Kiadja a Magyar Tudományos Akadémia. Budapest: Nyomatott az Athenaeum nyomdájában.
Джерела[ред. | ред. код]
- A magyar társadalom lexikonja (PDF). Mtdaportal.extra.hu. 1930. Архів оригіналу (PDF) за 5 березня 2016. Процитовано 6 серпня 2014. (угор.)
- Pintér Jenő: A magyar irodalom története: tudományos rendszerezés Budapest, 1930–1941; 8. kötet. A közérdekű irodalom / Az irodalomtörténet és kritika c. alfejezet. (CD-ROM: Arcanum Kiadó) (угор.)