Кароліна Собанська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кароліна Собанська
Мініатюра Петра Соколова
Народилася 25 грудня 1795(1795-12-25)
Погребище, Російська імперія
Померла 16 липня 1885(1885-07-16) (89 років)
Париж
Підданство Росія Росія, Франція Франція
Діяльність adventurer, шпигунка
Знання мов французька
Рід Жевуські
Батько Адам Вавжинець Жевуський
Мати Юстина Рдултовська
Брати, сестри Генрик Жевуський і Евеліна Ганська
У шлюбі з Геронім Собанський
Діти Гонората Констанція

Кароліна Розалія Текля Жевуська (пол. Karolina Rozalia Tekla Rzewuska), по чоловікові Собанська (пол. Sobańska; 25 грудня 1795, маєток Погребище , Вінницька область16 липня 1885, Сен-Жермен-ан-Ле) — авантюристка і таємна агентка царського уряду, в яку були закохані і якій присвячували вірші Олександр Пушкін[1] і Адам Міцкевич. Господиня одеського салону, уславилася на початку 1820-х своєю пекучою, демонічною красою. Її ім'я помилково приписане до назви чорноморського курорту Кароліно-Бугаз.

Сестра Евеліни Ганської і Адама Жевуського, своячка Павла Кисельова, Оноре де Бальзака[2] і Станіслава Монюшка, тітка іншої знаменитої авантюристки, Катерини Радзивілл.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походження, дитинство[ред. | ред. код]

Кароліна Жевуська — дочка відомого масонського діяча Адама Вавжинця Жевуського.

Дитинство Кароліни пройшло у сім'ї багатих родичів: Вацлава «Еміра» Жевуського та Олександри Любомирської. Вацлав «Емір» Жевуський, молодший кузин батька Кароліни, єдиний син Северина Жевуського, нереалізованого диктатора Речі Посполитої, був власником Підгорецького замку і жив у Відні. Його дружина, і водночас двоюрідна племінниця, Олександра Любомирська, була донькою Розалії Любомирської, яка вела легковажний спосіб життя в передреволюційній Франції і закінчила своє життя на гільйотині. Страта княгині Любомирської як польської громадянки ледь не зіпсувала безхмарні спершу відносини Робесп'єра з польськими інсургентами. Щоб зам'яти скандал, революціонери випустили з в'язниці юну дочку страченої, дозволивши їй виїхати у володіння Габсбургів.

З юних років Кароліна вирізнялася блискучими манерами, засвоєними у віденському будинку Вацлава «Еміра» й Олександри. Також багато часу вона проводила у Любомирських — діти князя Францішека Ксаверія Любомирського були їй двоюрідними братами та сестрами.

Одеський період[ред. | ред. код]

Кароліна Собанська на рисунку О. Пушкіна

1813 р. Кароліну видали заміж за багатого одеського негоціанта Героніма Собанського, більше, ніж на 10 років[3] старшого за неї власника маєтку у Баланівці, маршалка Ольгопольського повіту. Одеса в той час не була розпещена світським товариством, і поява іноземки «високого світського виховання» справила велике враження. Кароліна завела в Одесі салон на зразок віденського салону своєї тітки, який «колись славився першим у Європі за розумом, люб'язностю та освіченістю його відвідувачів» (Вігель). Сучасники відзначали добре поставлений голос світської левиці і приїздили послухати її спів.

Народивши дочку Гонорату Констанцію, Собанська з 1816 р. припинила спільне проживання з чоловіком (отримала так звану сепарацію). Католицька консисторія санкціонувала у 1825 році фактичне розлучення подружжя з причини «нездоров'я» одного з них, хоча Геронім уклав шлюб з Анною Дзежек.

1821—1836 — цивільна дружина генерала Яна де Вітте. Одесою ширилися чутки про її зв'язок із генерал-лейтенантом де Вітте — сином грецької куртизанки Софії Потоцької, свояком Марії Валевської і подвійним агентом епохи наполеонівських війн.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Александр Сергеевич Пушкин //Биография писателя (рос.). Архів оригіналу за 10 квітня 2016. Процитовано 7 березня 2013.
  2. http://feb-web.ru/feb/pushkin/serial/v96/v96-163-.htm [Архівовано 16 листопада 2010 у Wayback Machine.] КАРОЛИНА СОБАНЬСКАЯ В ПИСЬМАХ МАРШАЛА МАРМОНА И БАЛЬЗАКА (рос.)
  3. Hieronim Sobański h. Junosza (ID: 5.444.141) [Архівовано 5 квітня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]