Карпаторусскій Голосъ
| Тип | щоденна газета | |||
|---|---|---|---|---|
| Мова | язичіє | |||
| Політична належність | москвофільство | |||
| Видавець | Руска національно-автономна партія | |||
|
| ||||
| Засновано | 1931 | |||
| Припинення публікацій | 1944 | |||
| Головний офіс | Ужгород | |||
|
| ||||
| = | ||||
«Карпаторусскій Голосъ» — закарпатська москвофільська щоденна газета, яка виходила в Ужгороді з перервами у 1931—1944 роках[1].
Історія[ред. | ред. код]
Газета «Карпаторусскій Голосъ» була створена Степаном Фенциком як друкований орган Рускої національно-автономної партії. Загалом вийшло 690 номерів газети, поки у 1935 році газета була заборонена чехословацькою владою. У 1938 році виходила під назвою «Нашъ Карпаторусскій голосъ», загалом вийшло 97 номерів[2]. Газета висвітлювала діяльність москвофільського «Товариства імені Олександра Духновича», вела активну кампанію за «русскій языкъ» та введення у школах «русскіх» підручників. Чи не найбільше місце на сторінках газети займали антиукраїнські та античешські публікації.
У газеті були такі рубрики: «Заграничные вѣсти», «Экономическая жизнь», «Послѣднія новости», «Краткія сообщенія», «Разня сообщенія», «Хроника», «Русская жизнъ въ Польшѣ», «Фельетонъ», «Маленькій фельетонъ», «Учитель и школа», «Судебная хроника», «Русскій скаутъ», «Театръ и искусство», «Библіографія», «Спортъ», «Рѣшето», «Кривое зеркало», «Веселый уголокъ», «Анекдоты», «Сегодня», «Пѣсни карпаторускаго народа», «Почтовый ящыкъ», «Изъ международной жизни», «Политическая хроника», «Вѣсти отовсюду».
Після окупації Закарпаття угорцями у 1939 році газета знову почала виходити під назвою «Карпаторусскій Голосъ», на кошти угорського уряду[3]. Виходила спочатку щодня, згодом — два рази на тиждень. Наклад газети був незначним, близько однієї тисячі екземплярів.
У газеті друкувалися поезії Андрія Карабелеша, Дмитра Вергуна, Дмитра Вакаров, оповідання «Дещо з українознавства» Остапа Вишні.
Редактори[ред. | ред. код]
- Йосип Камінський (1932–1934);
- Степан Фенцик;
- Іван Федькович;
- Олексій Фаринич;
- Василь Чепинець.
Література[ред. | ред. код]
- Василь Ґабор. «Українські часописи Ужгорода (1867–1944 рр.)». Істор.-бібліогр. дослідж. Львів, 2003.
- Зоряна Ваколя. «Партійна преса міжвоєнного Закарпаття (1919 – 1939) як засіб виховання політичної культури молоді». Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Педагогіка. Соціальна робота. 2012. Вип. 24. С. 28-30.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Karpatorusskij golos : nezavisimaja ježednevnaja gazeta SLK-Úplné zobrazení záznamu
- ↑ Закарпаття 1919–2009 років: історія, політика, культура. – Ужгород: Видавництво «Ліра», 2010. – 720 с (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 квітня 2018. Процитовано 19 листопада 2018.
- ↑ «Реабілітовані історією». Закарпатська область. Книга перша. Ужгород. 2003 [Архівовано 29 грудня 2016 у Wayback Machine.] ISBN 966-7703-73-8
Посилання[ред. | ред. код]
- Карпаторусскій Голосъ [Архівовано 11 серпня 2020 у Wayback Machine.] «Енциклопедія сучасної України»
|
Це незавершена стаття про друковане видання. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |