Карпова Віра Олександрівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Карпова Віра Олександрівна
Народилася 6 лютого 1933(1933-02-06) (91 рік)
Ленінград, СРСР
Громадянство СРСР СРСР
Росія Росія
Діяльність актриса
Alma mater Театральний інститут імені Бориса Щукіна
Заклад Санкт-Петербурзький театр комедіїd
Роки діяльності з 1954
IMDb ID 0440030
Нагороди та премії
орден «За заслуги у культурі та мистецтві» Орден Пошани (Російська Федерація) Орден Дружби (Російська Федерація)
народний артист РРФСР заслужений артист РРФСР Золота маска

CMNS: Карпова Віра Олександрівна у Вікісховищі

Віра Олександрівна Карпова (*6 лютого 1933, Ленінград, СРСР) — радянська і російська актриса театру і кіно, народна артистка РРФСР.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася Віра Олександрівна Карпова 6 лютого 1933 року в Ленінграді. У 1956 році закінчила Театральне училище ім. Б. В. Щукіна (курс В. К. Львової і В. І. Москвіна). На показі одного з дипломних спектаклів виявився Микола Акімов. Він запросив молодих однокурсниць Віру Карпову та Інну Ульянову до себе в театр. З 1956 року Віра Карпова — актриса Ленінградського академічного театру Комедії. Ролями режисер Акімов юну актрису не обходить. Після смерті Акімова їй знайшлися цікаві ролі в спектаклях Вадима Голікова, Петра Фоменко, Романа Віктюка, Юрія Аксьонова, Тетяни Казакової. Протягом багатьох років працює на Ленінградському радіо (тепер — воно носить назву «Радіо Росія — Петербург»). В 90-ті вела передачу «Бібішка — славний дружок».

Відзнаки і нагороди[ред. | ред. код]

Фільмографія[ред. | ред. код]

  1. 1954 — Атестат зрілості — Ялинка
  2. 1955 — Син — Сергєєва, школярка
  3. 1956 — Людина народилася — сестра, що приходить, немає в титрах
  4. 1957 — Вулиця повна несподіванок — Ліза (головна роль), дочка Смирнова-Алянського, подруга Каті, однокурсниця
  5. 1958 — Шофер мимоволі — Зоя дружина Миколи
  6. 1959 — Непіддатливі — Роза Каткова
  7. 1959 — Люди блакитних річок
  8. 1960 — Обережно, бабусю! — епізод, немає в титрах
  9. 1961 — Строкаті розповіді — Ніночка, дружина Віхленева
  10. 1963 — Це трапилося в міліції — секретар в міліції
  11. 1964 — Весняні клопоти — секретарка Івана Івановича