Карповська Поліна Іванівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Карповська Поліна Іванівна
Народилася 19 серпня 1923(1923-08-19)
Пенза, РСФРР, СРСР
Померла 25 червня 2005(2005-06-25) (81 рік)
Рига, Латвія
Громадянство СРСР
Діяльність акторка
Alma mater Театральний інститут імені Бориса Щукіна
Заклад Ризький російський театр імені Михайла Чехова
Нагороди та премії
Заслужений артист Латвійської РСР

Поліна Іванівна Карповська (до шлюбу Игошина; 19 серпня 1923, Пенза, РРФСР — 25 червня 2005[1]) — радянська і латвійська акторка. Заслужена артистка Латвійської РСР.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася 19 серпня 1923 року в місті Пенза.

Закінчила Пензинську середню школу, Вище театральне училище імені Б. В. Щукіна в Москві (1948).

Акторка Ризького театру російської драми (1949—1956), Державного театру юного глядача Латвійської РСР (1957—1989).

Одружена з журналістом Миколою Карповським.

Визнання і нагороди[ред. | ред. код]

  • 1966 — Заслужена артистка Латвійської РСР[2]

Творчість[ред. | ред. код]

Ролі в театрі[ред. | ред. код]

Ризький театр російської драми[ред. | ред. код]

Державний театр юного глядача Латвійської РСР[ред. | ред. код]

  • 1957 — «В пошуках радості» Віктора Розова — Леночка
  • 1959 — «На вулиці Уїтмена» Вуда Мексіна — Оурі Андерсен
  • 1959 — «Друг мій Колька» Олександра Хмелика — Ганно Миколаївно Новікова — голова батьківського комітету
  • 1959 — «Чортова млин» Ісидора Штока за п'єсою Яна ДРДА — Кача, служниця Дісперанди
  • 1960 — «Лялька Надя» Вадима Коростилёва — Зла чарівниця Пустота
  • 1960 — «Пригоди Тома Сойєра» Марка Твена — Місіс Тетчер
  • 1961 — «Третє бажання» В. Блажека — Віра
  • Тисячу дев'ятсот шістьдесят два — «Дах для Матуфля» Ів Жаміака — Марія, дружина Матуфля
  • 1962 — «Створивши диво» Вільяма Гібсона — Тітонька Ів
  • 1963 — «Перед вечерею» Віктора Розова — Марія Іванівна
  • Тисячу дев'ятсот шістьдесят чотири — «Двадцять років потому» Михайла Свєтлова — Берта Кузмінічна
  • 1 964 — «Олов'яні кільця» Тамари Габбе — Януарія — королева фазанів і павичів
  • 1 964 — «Тінь» Євгена Шварца — Друга жінка
  • Тисяча дев'ятсот шістьдесят-п'ять — «На всякого мудреця досить простоти» А. Н. Островського — Мамаєва
  • 1965 — «Гусяче перо» Семена Лунгіна — учитель Василиса Федорівна
  • 1966 — «Варшавський набат» Вадима Коростилёва Режисер: Н. М. Шейко — Перша жінка
  • Тисяча дев'ятсот шістьдесят сім — «Перший день» Володимира Маяковського — «театральна імпровізація»
  • 1968 — «Звичайна історія» за романом Івана Гончарова Віктора Розова — Марія Михайлівна Любецька, досвідчена жінка
  • 1969 — «Принц і жебрак» за романом Марка Твена — Жінка, яка нібито викликала бурю
  • 1970 — «Дівчинка і квітень» Тамари Ян — Варвара — старша; Анна Петрівна
  • 1972 — «Валентин і Валентина» Михайла Рощина — Мати Валентини
  • 1973 — «Брат Альоша» за романом Федора Достоєвського Віктора Розова — Баба
  • 1973 — «Ситуація» Віктора Розова — Пелагея Лєскова
  • 1974 — «Різні наспіви» З. Халафяна — Сатен
  • 1976 — «Ніч після випуску» Володимира Тендрякова — Зоя Володимирівна
  • Тисячі дев'ятсот сімдесят шість — «Ніна» Андрія Кутерніцкого — Надія Пилипівна
  • 1978 — «Зупиніть Малахова!» Валерія Аграновського — Шеповалова
  • Тисяча дев'ятсот сімдесят дев'ять — «Історія одного замаху» Семена Лунгіна і Іллі Нусинова — Бабка Купчика
  • 1 982 — «Лісовик» А. П. Чехова — Войницька
  • 1 984 — «Снігова королева» за п'єсою Євгена Шварца — бабуся Герди і Кея
  • Тисяча дев'ятсот вісімдесят п'ять — «Том Сойєр» за романом Марка Твена — Вдова Дуглас
  • 1986 — «Гекльберрі Фінн» за романом Марка Твена — Саллі

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Rīgas Balss, 30.06.2005
  2. «Латвийская Советская энциклопедия», главная редакция энциклопедий. — Рига, 1985

Література і джерела[ред. | ред. код]

  • Teātris un kino biogrāfijās: Enciklopēdija / sast. un galv. red. Māra Niedra; māksl. Aleksandrs Busse. — Rīga: Preses nams, 1999. — (Latvija un latvieši). 2.sēj. К-Ņ. — 2002. — 462 lpp.: Il. ISBN 9984-00-331-0(латис.)