Касик жовтохвостий
| Касик жовтохвостий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Cacicus cela (Linnaeus, 1758)[2] | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Parus cela Linnaeus, 1758 Oriolus persicus Linnaeus, 1766 | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Касик жовтохвостий[3] (Cacicus cela) — вид горобцеподібних птахів родини трупіалових (Icteridae). Мешкає в Панамі і Південній Америці[4][5].
Опис[ред. | ред. код]
.jpg)
.JPG)
Довжина самців становить 27,5-29 см, вага 104 г, довжина самиць 24-25 см, вага 60 г. Забарвлення переважно чорне, блискуче. На плечах, нижній частині живота, гузці, надхвісті і хвості жовті плями. Очі блакитні, дзьоб міцний, загострений, бладо-жовтий. У молодих птахів очі карі, дзьоб біля основи коричневий.
Підвиди[ред. | ред. код]
Виділяють три підвиди:[6]
- C. c. vitellinus Lawrence, 1864 — східна Панама (на схід від Зони каналу), північна і центральна Колумбія;
- C. c. flavicrissus (Sclater, PL, 1860) — захід Еквадору і крайній північний захід Перу (Тумбес);
- C. c. cela (Linnaeus, 1758) — від східної Колумбії і Венесуели до Гвіани і центральної Болівії, східне узбережжя Бразилії, острів Тринідад.
Деякі дослідники виділяють підвиди C. c. vitellinus і C. c. flavicrissus у окремий вид Cacicus flavicrissus[7].
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Жовтохвості касики мешкають в Панамі, Колумбії, Еквадорі, Перу, Болівії, Бразилії, Венесуелі, Гаяні, Суринамі, Французькій Гвіані та на Тринідаді і Тобаго. Вони живуть на узліссях вологих, заболочених і сухих тропічних лісів, на галявинах, в рідколіссях і на плантаціях. Живляться великими комахами, зокрема жуками, гусінню, цвіркунами і кониками, павуками, нектаром і плодами. Гніздяться колоніями, які можуть нараховувати до 100 гнізд. Гнізда великі, мішечкоподібні, робляться з переплетених гілок і трави, підвішуються на дереві, часто біля осиного гнізда. В кладці 2 блакитнуватих або білих, поцяткованих темними плямами яєць. Самиці починають насиджувати після відкладення другого яйця. Інкубаційний період триває 13-14 днів, пташенята покидають гніздо через 34-40 днів після вилуплення. Зазвичай виживає лише одне пташеня.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Cacicus cela: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 03 вересня 2022
- ↑ Linnaeus, Carl (1758). Systema Naturae per regna tria naturae, secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis (лат.). Т. 1 (вид. 10th). Holmiae (Stockholm): Laurentii Salvii. с. 191.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Hellmayr, Carl Eduard (1906). On the birds of the island of Trinidad. Novitates Zoologicae. 13: 1–60 [20].
- ↑ Paynter, Raymond A. Jr, ред. (1968). Check-List of Birds of the World. Т. 14. Cambridge, Massachusetts: Museum of Comparative Zoology. с. 145.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Oropendolas, orioles, blackbirds. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 03 вересня 2022.
- ↑ BirdLife International (2016). Cacicus flavicrissus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 03 вересня 2022
Джерела[ред. | ред. код]
- Jaramillo, Alvaro; Burke, Peter (1999). New World Blackbirds. London: Christopher Helm. ISBN 0-7136-4333-1.
- ffrench, Richard; O'Neill, John Patton & Eckelberry, Don R. (1991): A guide to the birds of Trinidad and Tobago (2nd edition). Comstock Publishing, Ithaca, N.Y.. ISBN 0-8014-9792-2
- Hilty, Steven L. (2003): Birds of Venezuela. Christopher Helm, London. ISBN 0-7136-6418-5
- Skutch, Alexander F. (1954). Yellow-rumped cacique (PDF). Life Histories of Central American Birds. Pacific Coast Avifauna, Number 31. Berkeley, California: Cooper Ornithological Society. с. 305—315.
Посилання[ред. | ред. код]
- Cuervo, Andrés M.; Hernández-Jaramillo, Alejandro; Cortés-Herrera, José Oswaldo & Laverde, Oscar (2007): Nuevos registros de aves en la parte alta de la Serranía de las Quinchas, Magdalena medio, Colombia [New bird records from the highlands of Serranía de las Quinchas, middle Magdalena valley, Colombia]. Ornitología Colombiana 5: 94–98 [Spanish with English abstract]. PDF fulltext
- moyobamba.com (2007): Leyendas e historia de los barrios. Retrieved 2007-SEP-28.
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |