Касіян Грек

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Касіян Грек
Помер 2 жовтня 1504
Конфесія православ'я

Касіян Грек (Кассіян Угличский, Касіян Учемський, у миру Костянтин Гаврас[1]; пом. 2 жовтня 1504) — чернець Московської православної церкви грецького походження, засновник Касіянівського Учеського монастиря.

Канонізований у лику преподобних.

Біографія[ред. | ред. код]

Костянтин походив із грецького роду правителів князівства Феодоро, що належать до бічної гілки роду Комнінів. Брав участь в обороні Константинополя від турків і 29 травня 1453 опинився в числі тих, що вижили[2]. Увійшов до наближених Фоми Палеолога, переселився в Морею, а звідти в 1460 на Корфу, де прожив 5 років. Восени 1465 року приїхав до Риму у складі оточення дітей Хоми Палеолога.

12 листопада 1472 року прибув у Московії у свиті Софії Палеолог, нареченої великого князя Івана III. Прожив при великокнязівському дворі 10 років і в 1482 покинув Москву і наблизився до опального архієпископа Ростовського Йоасафа[2]. Через рік пішов у Ферапонтов монастир, де був пострижений у чернецтво під ім'ям Кассіан на честь Кассіана Римлянина (вибір імені обумовлений римським періодом життя Костянтина[2]).

Північне заслання спонукало Касіана познайомитися у Ферапонтовому монастирі з Нілом Сорськии, Спиридоном Київським, іконописцем Діонісієм. Там він знову звернувся до давнього захоплення — писав книги. У 1477 році Кассіан з кількома ченцями залишив Ферапонтов монастир.

Після зустрічі з углицьким князем Андрієм Васильовичем Кассіан почав будівництво монастиря на річці Учмі, в 20 км на північ від Углича. В 1479 році Андрій Васильович виділив кошти на створення нової, кам'яної церкви Успіння Богоматері і наділив монастир землями: володіння його поширювалися до села Золоторуч'я, тобто практично до Углича.

Після 1491 року, коли не стало підтримки з боку углицького князя, монастир занепав. Сам же Кассіан помер 4 жовтня 1504 року у віці близько 80 років[3]. За весь час перебування в монастирі його засновник ніколи не шукав шляхів влади і не виявляв бажання стати настоятелем. Святі мощі його були поховані у тому самому монастирі. Монастир був скасований у 1764 році, а його храми набули статусу парафіяльних.

В Угличському літописі записано багато чудес, що відбулися молитвами преподобного, зокрема, захист ним своєї обителі від річпосполитських воїнів у 1609—1611 роках.

У XVIII і XIX століттях на півострові, де колись знаходився Касіянов Учемський монастир, були побудовані дві кам'яні церкви Успіння Богоматері та Різдва Іоанна Предтечі та дзвіниця. У першій церкві була могила святого Касіяна. Наприкінці 1930-х років монастир було підірвано комуністами. Зараз над Волгою височіють лише три пагорби, та хрест і каплиця, встановлені мишкінськими краєзнавцями, нагадують про один із загублених центрів середньовічної культури.

У 1993-94 роках недалеко від руїн Учемського монастиря було збудовано та освячено церкву в ім'я преподобного Касіяна Учемського та Анастасії Узорешительниці. У 1999 році поруч із церквою було відкрито музей Учемського краю. Це музей дерев'яного зодчества, створений місцевим лісником і краєзнавцем Василем Смирновим, він у 1989 році встановив і хрест на місці монастиря. В. Смирнов і став першим директором музею[4].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Греческая диаспора в Вологде. Архів оригіналу за 21 липня 2015. Процитовано 20 липня 2015.
  2. а б в Матасова Т. А. Софья Палеолог. — М. : Молодая гвардия, 2016. — С. 194—197.
  3. Панова Т. Д. Великая княгиня Софья Палеолог. — М., 2005. — С. 19.
  4. Ярославский календарь на 2019 год / Под ред. Абросимовой Н. В. — Ярославль : Ярославская областная научная библиотека имени Н. А. Некрасова, 2018. — С. 64. — ISBN 978-5-9500778-2-1.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]