Катик Абрам Ілліч

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Катик Абрам Ілліч
Народився 1860
Херсон, Російська імперія
Помер 1936
Москва, СРСР
Країна  Російська імперія
 СРСР
Діяльність торговець, меценат, промисловець
Суспільний стан купецтво

Абрам Катик (1860, Херсон - 1936, Москва) - московський купець, почесний громадянин, гільзовий фабрикант, засновник Торгового дому «А. Катыкъ и К°».

Біографія[ред. | ред. код]

Син небагатих караїмів Іллі Катика і Мільке Мічрі[1], з нижчою караїмською та загальною освітою[2]. Катик є ініціатором і головним засновником створеної ним спільно з братом Йосипом Катиком (1861-1923) близько 1890 року в Москві знаменитої гільзової фабрики «А. Катыкъ и К°», що існувала до більшовицького перевороту[2].

Брав діяльну участь до переовроту і в житті своїх одноплемінників. Будучи постійно обираним Головою Правління, багато років стояв на чолі Московської громади, яка ставилася до нього з винятковою повагою і для якої його слово мало вирішальне значення. Потім був одним з головних засновників Московського караїмського благодійного товариства допомоги бідним караїмам, беззмінним Головою Правління якого він був від його заснування (1907 рік) і до скасування (1917 рік) і якому приніс також велику користь.

Належачи до прогресивної частини караїмів, Абрам Катик вирізнявся глибоким патріотизмом, щедрої чуйністю до всіх потреб свого народу, будучи в цьому прикладом для багатьох, і широкою благодійністю, надаючи матеріальну допомогу і всіляку підтримку, хто б до нього не звернувся, незалежно від його національності, але особливо учнівській молоді.

Після більшовицького перевороту був прийнятий на радянську службу і кілька років перебував комерційним директором в Радпольторзі в Москві. Два рази їздив у відрядження за кордон, причому всі завдання Радянського уряду виконав чесно і точно, цілком виправдавши надану йому довіру. Останній свої роки провів у злиднях, які стали головною причиною його смерті[3].

Був одружений на караїмці з бідної сім'ї і залишив після себе вихованих в європейському дусі двох синів і двох дочок[4][3].

Адреси в Москві[ред. | ред. код]

  • Воронцовська вул., 35 - власний будинок А. Катика.
  • Тверська-Ямська, Чухінскій пров., Будинок Пономарьова - адреса гільзової фабрики Торгового дому «А. Катыкъ и К°».
  • Велика Молчановка вул., 17, кв. 3 - місце проживання на 1926 рік[5].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Херсон : Метрическая книга о бракосочетаниях за 1858 г. (ГААРК, ф. 241, оп. 1, д. 1457). Архів оригіналу за 22 грудня 2016. Процитовано 2 червня 2021.
  2. а б Ельяшевич, 1993, с. 92.
  3. а б Ельяшевич, 1993, с. 93.
  4. Kaleta, 2015.
  5. Жильцы домов 1926 г. www.apartment.ru. Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 31 травня 2020.

Література[ред. | ред. код]

  • Ельяшевич Б. С. Часть II. Караимский биографический словарь (от конца XVIII в. до 1960 г.) // Караимский биографический словарь (от конца VIII в. до 1960 г.) / Б. С. Ельяшевич. — М. : Институт этнологии и антропологии РАН, 1993. — Кн. 2. — 238 с. — («Народы и культуры»). — 250 екз. — ISSN 0868-586X.
  • Вся Москва : адресная и справочная книга на 1917 год. 24-й год изд.
  • Справочная книга о лицах, получивших на 1909 год купеческие и промысловые свидетельства по г. Москве. — М., 1909. — С. 66.
  • Petr Kaleta. Tajemné etnikum z Krymu = Таинственный крымский этнос. — Praha : KLP, 2015. — 423 p. — ISBN 978-80-87773-28-4.

Посилання[ред. | ред. код]