Катуньчик тибетський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Катуньчик тибетський

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: В'юркові (Fringillidae)
Рід: Чечевиця (Carpodacus)
Вид: Катуньчик тибетський
Carpodacus sillemi
(Roselaar, 1992)[2]
Синоніми
Leucosticte sillemi Roselaar, 1992
Посилання
Вікісховище: Carpodacus sillemi
Віківиди: Carpodacus sillemi
МСОП: 22720493
NCBI: 1703976

Кату́ньчик тибетський[3] (Carpodacus sillemi) — вид горобцеподібних птахів родини в'юркових (Fringillidae)[4]. Цей малодосліджений вид птахів мешкає на Тибетському нагір'ї.

Історія опису[ред. | ред. код]

Тибетський катуньчик був описаний за двома зразками (самець і молодий самець), зібраними 7 і 8 вересня 1929 року Жеромом Сіллемом під час експедиції 1929–1930 рр на Тибет. Обидва зразки були відправлені в Зоологічний музей в Амстердамі і були описані як перлисті катуньчики (Leucosticte brandti). Наприкінці ХХ століття, переглядаючи колекції музею, Кес Роселаар знайшов ці зразки і помітив, що їх зовнішній вигляд не відповідає типовому вигляду перлистого катуньчика. Подальші дослідження дозволили йому зробити висновок, що обидва зразки належать до невідомого виду. У 1992 році він науково описав тибетського катуньчика і назвав його на честь Жерома Сіллема.

Філогенетичний аналіз з використанням послідовностей мітохондріальної ДНК, опублікований у 2016 році показав, що тибетський катуньчик є споріднений з чечевицями і є сестринським видом по відношенню до тибетської чечевиці. За результатами дослідження він був переведений до роду Чечевиця (Carpodacus)[5].

Опис[ред. | ред. код]

Опис поданий за голотипом дорослого самця. Довжина птаха становить 15 см. Голова і шия коричневі, обличчя охристе. Верхня частина тіла, плечі і спина сірі, пера на них мають попелясті кінчики. Надхвістя і верхні покривні пера хвоста золотисто-кремові, пера на них мають сірувату центральну частину. Стернові пера, края крайніх пер і кінчики білуваті. Махові пера темно-сірі, три крайніх мають білі края. Покривні пера крил і третьорядні махові пера сірі. Нижні покривні пера крил білі. Дані про забарвлення лап, дзьоба і райдужок відсутні. Другий екземпляр вважається паратипом.

Розміри голотипа: крило 128 мм, хвіст 67,5 мм, цівка 19,7 мм, дзьоб 14,3 мм.

Поширення і екологія[ред. | ред. код]

Два екземпляри тибетських катуньчиків були помічені на висоті 5125 м над рівнем моря, на плато Кушку-Майдан на заході Тибетського нагір'я, між річками Каракаш і Яркенд на півдні сучасного Сінцзяну (Аксай-Чин). Імовірно, вони гніздилися неподалік, або в горах Куньлунь. У 2012 році вид був відкритий повторно в долині річки Єнюгоу (Yeniugou) на заході провінції Цинхай, за 1350 км від місця попереднього спостереження[6]. У 2018 році вид знову спостерігали в долині Єнюгоу, на висоті 5025 м над рівнем моря. Тибетські катуньчики живуть на скеляслих гірських схилах, місцями порослих рослинністю.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2016). Carpodacus sillemi: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 19 липня 2022
  2. Roselaar, CS (1992). A new species of mountain finch Leucosticte from western Tibet. Bulletin of the British Ornithologists' Club. 112 (4): 225—231.
  3. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  4. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Finches, euphonias, longspurs, Thrush-tanager. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 19 липня 2022.
  5. Sangster, G.; Roselaar, C.S.; Irestedt, M.; Ericson, Per G.P. (2016). Sillem's Mountain Finch Leucosticte sillemi is a valid species of rosefinch (Carpodacus, Fringillidae). Ibis. 158: 184—189. doi:10.1111/ibi.12323.
  6. Pitches, A. (22 October 2012). Tibetan mountain finch rediscovered after 80 years. BBC News.