Кашари
|
Кашари
|
Кашари, Кошари — слобода в Ростовській області, Росія.
Адміністративний центр Кашарського району й Кашарського сільського поселення.
Назва[ред. | ред. код]
Спочатку слобода звалася Верхньо-Вільхова (за назвою річки Вільхова). Українська назва Кошари закріпилося за населеним пунктом у 1840-х роках. Наявність на території населеного пункту великих пасовищ з хорошим травостоєм й джерелом водопою давали можливість місцевим україномовним землевласникам містити великі кошари овець. Населений пункт знаходився неподалік від Богучарського шляху, яким скупники худоби (прасоли) ганяли кошари овець. Нерідко вони зупинялися для відпочинку у Верхньо-Вільховій. Вівці заганялися в кошари. Поступово населений пункт стали називати Верхньо-Вільхова — Кошари. Назва Кошари згадується в архівних джерелах з 1843 року.
З 1963 року назва зросійщена на слобода Кашари[4].
Історія[ред. | ред. код]
Слобода Верхньо-Вільхова вперше згадується з 1790 року. 1790-му році в 62 дворах слободи мешкало 189 душ чоловічої статі і 194 душі жіночої статі селян[5]. У 1839 році побудована церква в ім'я святого Миколи Чудотворця. У 1868 році відкрита церковно-парафіяльна школа. У 1911 році відкрита перша телефонна лінія[5].
За переписом 1897 року в слободі Кошари було близько 500 дворів. Грамотних чоловіків було 25, жінок — 10 осіб. Тільки один мешканець мав середню освіту. В селі не було бібліотеки. Газети і журнали отримували поміщик й піп. Єдиним громадським закладом був шинок.
Першим головою Кошарського ревкому був Юхим Сиденко. У березні 1919 року до Кошар увійшов Московський полк Червоної армії. Як спротив проти пограбування продрозвесткою восени 1919 року піднялося повстання єфремо-степановських й поздніївських селян. У 1921 році Кошарами пройшли банди Маслака, Антонова, Курочкіна та Махно.[6]. З 1924 року Кошари стали адміністративним центром Кошарського району[7].
Кошари були звільнені від німців у грудні 1942 року[5].
Археологія[ред. | ред. код]
Курган, розташований на південній околиці слободи Кашари. Про нього ходить безліч легенд. Раніше вважалося, що тут міг бути заритий золотий скарб, який намагалися відшукати багато шукачі скарбів. Висота кургану поступово зменшувалася, в 1980-х роках з нього стали брати землю екскаватором для реалізації різних господарських потреб. У 1986 році археолог із Санкт-Петербурга Михайло Павлович Чернопицький обстежив район на предмет цікавих об'єктів і звернув увагу на курган, який розташований на околиці Кошар. У 1987 році експедиція почала свої дослідження. В кургані за допомогою бульдозерів і скреперів були зроблені розрізи. У ходячи робіт, фахівці виявили давнє поховання. Одна з особливостей кургану — місце його розташування. Переважна частина курганів була розташована на височинах, а кашарський курган розташовувався поблизу заплави річки. Друга особливість — розміри кургану. Початкова висота становила як мінімум 10 метрів. Цей курган був центральним в групі, було ще три більш низьких кургану, розташованих поблизу. Товщина панцира кургану великих розмірів — до 3 метрів біля основи. Чим вище — тим вона тонше. Панцир кургану зроблений з білої глини, яка відрізняється від тієї глини, яка переважає на території поселення. Швидше за все, вона була завезена. Є підстави вважати, що глина була завезена в обсязі до декількох тисяч тонн. Цей курган був не насипаний, а побудований. На місці кургану знайдено 4 поховання. Знайдено 2 глиняні судини ручної ліпки з орнаментом, маленький астрагал і височное кільце. Тип поховання в могильнику — катакомбний. У дослідників були припущення, що цей могильник датовано першою половиною другого тисячоліття до нашої ери. За станом на 1987 рік археологічна експедиція продовжила свою роботу для складання більш повної картини[8].
Географія і клімат[ред. | ред. код]
Слобода Кошари розташована на півночі Ростовської області в межах Доно-Донецької височини, в долині річки Вільхова[9].
- Клімат
Тип клімату — вологий континентальний (Dfa — згідно класифікації кліматів Кеппена). Середньорічна температура повітря — 8,1 °C, кількість опадів — 482 мм. Найпосушливіший місяць — лютий (норма опадів — 30 мм). Найвологіший місяць — червень (52 мм).
| Клімат Кашар | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Січ. | Березень | Кві. | Травень | Червень | Липень | Серп. | Сен. | Окт. | Листоп. | Дек. | Рік |
| Середній максимум, °C | -3,7 | -3,1 | 2,3 | 14,1 | 22,0 | 26,1 | 28,3 | 27,1 | 20,5 | 12,2 | 4,2 | -0,6 | 12,45 |
| Середня температура, °C | -6,9 | -6,4 | -1,2 | 9,2 | 16,3 | 20,4 | 22,5 | 21,3 | 15,2 | 8,1 | 1,4 | -3,3 | 8,1 |
| Середній мінімум, °C | -10 | -9,7 | -4,6 | 4,3 | 10,7 | 14,7 | 16,8 | 15,6 | 10,0 | 4,0 | -1,4 | -6 | 3,7 |
| Норма опадів, мм | 43 | 30 | 31 | 34 | 43 | 52 | 47 | 39 | 34 | 31 | 46 | 52 | 482 |
| Джерело: [1] [Архівовано 4 Березня 2016 у Wayback Machine.] | |||||||||||||
Населення[ред. | ред. код]
| Чисельність населення, осіб | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| 1959 | 1970 | 1979 | 1989 | 2002 | 2010[10] |
| 2424 | 3318 | 4089 | 6340 | 6302 | 6529 |
Пам'ятки[ред. | ред. код]
Кашарський музей історії і краєзнавства працює з 1969 року.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б GEOnet Names Server — 2018.
- ↑ Кашары Climat
- ↑ http://rostov.gks.ru/wps/wcm/connect/rosstat_ts/rostov/resources/1f0ab3804de41dc58578dd440b9ac47d/%D0%A2%D0%BE%D0%BC+1.+%D0%A7%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%8C+%D0%B8+%D1%80%D0%B0%D0%B7%D0%BC%D0%B5%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D0%B5+%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%8F+%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B9+%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8.pdf
- ↑
- ↑ а б в
- ↑ Міста і райони Ростовської області, Ростов-на-Дону, 1987, стор 193—197
- ↑ Историческая справка. Архів оригіналу за 9 жовтня 2017. Процитовано 17 грудня 2018.
- ↑
- ↑
- ↑
Посилання[ред. | ред. код]
- История села Кашары [Архівовано 17 Грудня 2018 у Wayback Machine.]
- Кашары (слобода)