Кашшай Антон Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кашшай Антон Михайлович
Народження 24 лютого 1921(1921-02-24)[1]
Дубриничі
Смерть 30 грудня 1991(1991-12-30)[1] (70 років)
  Ужгород, Україна
Національність українець
Діяльність художник
Відомі учні Ілько Іван Іванович
Родичі Кашшай Ольга Миронівна
Роботи в колекції Східно-Словацька галерея
Нагороди
народний художник УРСР заслужений діяч мистецтв УРСР

Анто́н Миха́йлович Кашша́й (24 лютого 1921(19210224), село Дубриничі, нині Перечинського району Закарпаття — 30 грудня 1991, Ужгород) — український живописець. Член Спілки художників України від 1946 року. Заслужений діяч мистецтв УРСР з 1960 року. Народний художник УРСР з 1964 року.

Біографія[ред. | ред. код]

Антон Михайлович Кашшай народився 24 лютого 1921 року в селі Дубриничі, нині Перечинського району Закарпаття. Його батько був лісником. Як тільки хлопчик підріс, батько став брати його із собою в ліс. Крім того, батько мав талант художника, тому Антон став малювати з ранніх років.

1929 року родина переїхала до Ужгорода. Хлопець вступив до гімназії, де тоді викладав художник Йосип Бокшай. Той швидко роздивився в малюнках хлопця дар і взяв його до себе на навчання. Згодом юнак познайомився з художниками Адальбертом Ерделі, Федором Манайлом та Омеляном Грабовським.

1939 року хлопець закінчив навчання у гімназії. Він мріяв про подальшу освіту, але почалася війна, тож навчання довелося припинити. Антон працював спочатку у лісництві, а потім до 1945 року у фінансово-плановому відділі.

1947 року на обласній виставці в Ужгороді виставлена Кашшаєм робота «Хата в Доманинцях» привернула до художника справжню увагу.

Антон Кашшай понад 15 років (з 1961 року) очолював Закарпатську обласну організацію Спілки художників України. Його іменем названо Спілку незалежних закарпатських художників.

Творчість[ред. | ред. код]

Епічні пейзажі Кашшая ніколи не пригнічують людину, не викликають відчуття її мізерності, в порівнянні з величністю природи; навпаки, природf завжди співмірна з людиною. Як зазначає Ігор Шаров, карпатська зима — улюблена тема Антона Кашшая. На верховинах, перевалах і полонинах, вкритих чистим неторкнутим снігом, художник набуває якогось особливого припливу творчих сил. Тут він шукає і знаходить нескінченне багатство відтінків і варіацій. З любов'ю і щирою захопленістю розкриває Кашшай перед нами таємниче життя природи, скованої м'якими обіймами зими.

«Перший сніг» (1952). Маленький пагорбок, весь запорошений м'яким, пухким сніжком, кілька забутих колод, деревця, чагарник з розпливчастими тінями вдалині, на другому плані — схил гори, вкритий лісом. Чисте любовне ставлення художника до природи, душевне тепло зігріває цей скромний мотив сіренького дня, огорнутого приглушеним перламутровим серпанком.

Працював у галузі пейзажного живопису:

  • «Долина річки Уж»,
  • «Перший сніг» (обидва 1952),
  • «Перевал» (1954),
  • «Електровоз у Карпатах» (1958),
  • «Під полонинами» (1963),
  • «Свіжий день» (1968),
  • «Жовтень» (1970),
  • «Пізня осінь» (1975),
  • «Туманний ранок» (1979),
  • «Весна над річкою» (1982),
  • «Ужанська осінь» (1985),
  • «Гуцульщина» (1987).

Твори Кашшая зберігаються в Національному художньому музеї України у Києві, Закарпатському обласному художньому музеї ім. Й. Бокшая в Ужгороді, Зібранні (колекції) образотворчого мистецтва Градобанк та інших музеях.

Автор художнього оформлення роману Павла Цибульського «Вуличка на околиці міста» (Ужгород, 1973): зобразив на обкладинці Стару фортецю в Кам'янці-Подільському.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. а б Web umenia