Квантування (MIDI)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зверху — ноти після запису, знизу — після застосування загального квантування

Квантування, також - квантизація (англ. quantization) в музиці — процес вирівнювання музичних звуків у ритмічному або звуковисотному відношенні.

Ритмічне квантування[ред. | ред. код]

Ритмічне квантування (англ. Time Quantization) здійснює переміщення нот до найближчих ритмічних долей в секвенцерах. Квантування задається в тих же одиницях, що й довжина нот. Використання квантування дозволяє домогтися рівнішого звучання при запису музики з MIDI-клавіатури у реальному часі.

  • Загальне квантування зрушує початок всіх нот у долю, зберігаючи незмінною довжину нот. Цей вид квантування з'явився раніше інших.
  • Квантування початку ноти зрушує початок ноти, але не пересуває її кінець. У результаті змінюється довжина нот.
  • Ґрув-квантування, або квантування по шаблону (від англ. groove — шаблон) — квантування за заздалегідь наміченою схемою, названої ґрувом. Як правило, набір ґрувів є в самому секвенсорі. Також у музичних крамницях можна придбати диск із набором ґрувів. У деяких програмних секвенсорах, наприклад, в Steinberg Cubase, можна створити власний грув на основі наявного звукового файлу (це робиться в редакторі Sample Editor у режимі Hitpoint Mode).
  • Квантування відповідності, змінює партію одного інструмента відповідно до партії іншого.
  • Часткове квантування зрушує ноту до частки на певний відсоток від вихідної відстані між нотою і долею.
  • Аналітичне квантування — програма робить аналіз розташування нот і виправляє те, що вважає ритмічними недоліками.

Звуковисотне квантування[ред. | ред. код]

Квантування може застосовуватись для впорядкування безперервного спектру звукових частот, наприклад людського голосу, в європейську 12-тонову систему, або будь-яку іншу звукову систему. Інструмент, що застосовує таку квантування називається автотюном (англ. Auto Tune) і використовується для усунення недоліків вокального виконання.

Література[ред. | ред. код]

  • Камінський В. Електронна та комп'ютерна музика. Навч. по-сіб. Львів : Сполом, 2001. 212 с.
  • Фадєєва К. В. Музичні комп'ютерні технології ХХ століття. Київ, 2006. 399 с.