Кейра Амрауї

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Кейра Амрауї
Кейра Амрауї
Кейра Амрауї
Кейра Амрауї у футболці ПСЖ (2015)
Особисті дані
Повне ім'я Кейра Амрауї
Народження 13 січня 1990(1990-01-13) (34 роки)
  Круа, Франція
Зріст 178 см
Вага 66 кг
Громадянство Франція Франція
Позиція півзахисниця
Інформація про клуб
Поточний клуб Франція «Парі Сен-Жермен»
Номер 14
Юнацькі клуби
1999—2004
2004—2006 		Франція «Рубо»
Франція «Лірс»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2006—2007 Франція «Клерфорнтен» 11 (1)
2007—2008 Франція «Енен-Бомон» 15 (5)
2008—2012 Франція «Сент-Етьєн» 74 (30)
2012—2016 Франція «Парі Сен-Жермен» 67 (10)
2016—2018 Франція «Олімпік Ліон» 28 (7)
2018—2021 Іспанія «Барселона» 66 (6)
2021—н.ч. Франція «Парі Сен-Жермен» 9 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
2006
2008—2009
2008
2012—н.ч. 		Франція Франція (WU-17)
Франція Франція (WU-19)
Франція Франція (WU-20)
Франція Франція 		8 (0)
9 (4)
6 (1)
39 (3)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Кейра Амрауї (фр. اKheira Hamraoui; нар. 13 січня 1990, Круа, Франція) — французька футболістка, півзахисниця «Парі Сен-Жермен» та національної збірної Франції.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Ранні роки. Дебют у Лізі 1[ред. | ред. код]

Мати — Маджуба[1], власниця пекарні[2]. У 2016 році футболіст згадувала: «Коли була маленькою, я написала на стінах маминої пекарні: хочу бути професіональною футболісткою. Джентльмен, який його купив, навіть сфотографував [цей напис] перед тим, як переробити. Однак на той час це було неможливо»[2]. Троє з чотирьох її старших братів потім відкрили дві пекарні в Рубе, де завжди проживала її родина[2].

Юна Кейра відкриває для себе футбол у центрі району Оммелет у Рубе[2]. Сперше в юному віці відмовилась від переходу у «Спортивному та культурному клубі Оммелет», але в 1999 році Кейра все ж опинилася у вище вказаному клубі[2]. Граючи зі своїми однокласниками CE2 у школі Сен-Франсуа-д'Асіз, Фарід Бенсалем помічає її після того, як протягом декількох місяців відмовлявся брати до команди[3].

На юнацькому рівні розпочала кар'єру разом з хлопчиками в «Клерфорнтені»[2]. У 2016 році вона заявила: «У 14 років я підписала контракт з Лірсом, щоб підготувати свою інтеграцію в «Клерфорнтен», я пробула там три роки»[3].

Через рік повернулася до рідного регіону, де грала за «Енен-Бомон» протягом сезону 2007/08 років. Кейра згадує: «Можливість з'явилася в той рік, коли дівчата стали професіоналами, це було ідеально»[2]. У футболці «Енін-Бомона» ввідзначилася хет-триком у поєдинку проти «Сент-Етьєна», привернувши увагу президента вище вказаного клубу[1].

Виступи в «Сент-Етьєні»[ред. | ред. код]

Потім вона була помічена «Сент-Етьєном» і приєдналася до «Амазонок» наступного сезону. Залишивши сім’ю, Кейра змушена працювати неповний робочий день продавцем[3]. Незважаючи на хорошу серію в Кубку Франції, завдяки якій клуб вийшов у чвертьфінал проти «Олімпіка» (Ліон) (3:0), сезон 2008/09 років став неоднозначним, команда опинилась в середині турнірної таблиці чемпіонату (7-е місце).

1 липня 2009 року було підтверджено злиття між РК «Сент-Етьєн» і чоловічим професіональним клубом АС «Сент-Етьєн». У першому сезоні жіночої секції АССЕ клуб наблизився до перших місць, зайнявши 6-е місце в підсумковій таблиці.

У сезоні 2010/11 років «Сент-Етьєн» у чемпіонаті показав найкращий результат у чемпіонаті (5 місце). Скориставшись досить поблажливою картиною, Стефануазі виходять у фінал кубку Франції[2], вигравши в серії післяматчевих пенальті в однієї з чотирьох найсильніших команд Ліги 1, «Монпельє» (0:0, 3:2). Це перший великий національний трофей, виграний клубом.

Чотири роки в ПСЖ[ред. | ред. код]

Кейра Амрауї у футболці ПСЖ (у грудні 2012 року).

На початку сезону 2012/13 рокуів QSI, новий катарський власник ПСЖ, виявив професіоналізувати жіночу команду, щоб досягти найвищого рівня. Керівництво мало на увазі, що 21 гравець у складі підписує федеральний контракт, еквівалент професіонального контракту, рідкісний випадок у жіночому футболі. Команда, здатна конкурувати з «Олімпіком» (Ліон), «Жувісі» (Париж) та «Монпельє», зокрема, сформували шляхом залучення декількох гравців міжнародного рівня, а також нового тренера Фаріда Бенстіті. Влітку 2012 року Кейра перейшов до «Парі Сен-Жермен». Цей підпис дозволив їй отримати контракт з професіональним гравцем[3]. Парижанки продемонстрували хороші результати. Зіткнувшись із трьома іншими великими клубами чемпіонату, ПСЖ програв лише двічі, Ліону, й фінішував другим із 78 очками, що є рекордом для ПСЖ, який, таким чином, змагатиметься в Лізі чемпіонів у наступному сезоні. Однак у Кубку Франції парижанки зупинилися на стадії півфіналу, поступившись «Сент-Етьєну».

У сезоні 2013/14 років дебютувала в Кубку Європи. У першому раунді ПСЖ поступився шведському «Тіресе» й вибув з турніру. Парижанкам вдається вийти до фіналу Кубку Франції, але програє «Ліону», а також посідає друге місце в лізі, поступившись чемпіонством «Ліону».

Початок сезону 2014/15 для ПСЖ у Лізі 1 відповідав очікуванням. Протистоючи «Твенте» у плей-оф Ліги чемпіонів, ПСЖ вийшов у наступний раунд завдяки двом перемогам, а потім вперше в своїй історії у чвертьфіналі Кубка європейських чемпіонів вибив «Ліон». ПСЖ зберігає друге місце в Лізі 1, завдяки чому вийшов до наступного сезону єврокубків. У Кубку європейських чемпіонів ПСЖ вибили шотландський клуб «Глазго Сіті» у чвертьфіналі. У півфіналі ПСЖ вибив «Вольфсбург», дворазового діючого чемпіона, і вперше в своїй історії вийшов у фінал. 14 травня в Берліні команда з Іль-де-Франсу програла «Франкфурту»[2] у додатковий час з рахунком 1:2.

Протягом сезону 2015/16 парижанкам не вдалося набрати три очки від Ліона і лише одну поразку за весь сезон від олімпійців. Після цієї важкої невдачі, отриманої в «Ліоні» (0:5), Фарід Бенстіті розкритикува Кейра Амрауї й на початку березня 2016 року заявив: «Я запитував її, а вона сама себе. У нас не може бути великий потенціал, якщо поставити його на службу колективу... Вона дозріла, більш дисциплінована. Якщо вона продовжує залишатися в такому стані душі, вона безперечна»[2]. Команда з Іль-де-Франсу також добре виступала в Кубку Франції та Лізі чемпіонів, щоразу вибуваючи у півфіналі відповідно «Монпельє» та «Олімпіку Ліон».

Чемпіонський титул з «Ліоном». «Барселона»[ред. | ред. код]

1 липня 2016 року, після закінчення контракту з ПСЖ, Хейра підписала контракт з «Олімпіком Ліон» разом із трьома іншими парижанським гравчинями: Джесікою Уарою, Кензою Далі та Каролін Сегер[4]. 1 червня 2017 року «Олімпік» (Ліон) виграв свою четверту Лігу чемпіонів (переміг у фіналі Парі Сен-Жермен).

Кейра Амрауї у футболці «Ліона» (грудень 2017 року).

24 травня 2018 року «Ліон» виграв свій п'ятий титул чемпіона Європи, третій поспіль проти «Вольфсбурга» (4:1 після додаткового часу). Завдяки цій новій перемозі Феноти встановили подвійний рекорд: найбільшу кількість європейських титулів (п’ять) і найбільшу кількість європейських титулів поспіль (три). У червні 2018 року оголосила про відхід з клубу і про бажання виступати за кордоном[5]. За два сезони в команді Хамрауї не вдалося стати основною гравчинею, незважаючи за те, що провела в команді два роки[5].

19 червня 2018 року підписала контракт з «Барселоною», щоб отримати можливість стати основною гравчинею. 28 квітня 2019 року каталонська команда вийшла у свій перший фінал Ліги чемпіонів, вибивши мюнхенську Баварію.

2 травня 2021 року команда вийшла у другий фінал Ліги чемпіонів, вибивши «Парі Сен-Жермен». 16 травня 2021 року гравці виграли свою першу Лігу чемпіонів, обігравши у фіналі «Челсі» з рахунком (0:4), завдяки чому стала першою жіночою командою в чемпіонаті Іспанії, яка виграла єврокубковий турнір. Наприкінці травня жіноча команда «Барси» досягла історичного успіху, оформила золотий хет-трик, переміг у «Леванте» у фіналі Кубка Королеви (4:2), після того, як декількома тижнями раніше виграла Кубок Європи та Ла-Лігу.

Повернення до ПСЖ[ред. | ред. код]

15 липня 2021 року ПСЖ оголосив про повернення гравчині, яка підписала контракт до червня 2023 року.

Кар'єра в збірній[ред. | ред. код]

Кейра Амрауї дебютувала за національну збірну Франції 20 жовтня 2012 року у товариському матчу проти Англії (2:2).

У складі триколірних виграла Кіпрський турнір 2014 року.

Брала участь у чемпіонаті світу 2015 року в Канаді, де з «блакитними» програла у чвертьфіналі в серії післяматчевих пенальті Німеччини[2].

Півзахисниця зіграла у трьох матчах американського турне «блакитних» на початку березня 2016 року проти Німеччини (0:1), США (0:1) та Англії (0:0).

У середині квітня 2016 року Хейра Хамрауї відзначилася першим годом за національну команду у матчі кваліфікації чемпіонату Європи 2017 року[2] проти України[3].

Напад[ред. | ред. код]

4 листопада 2021 року вона стала жертвою засідки: двоє чоловіків жорстоко напали на неї й нанесли удари по ногах із залізним прутом[6]. Вона пропустила матч своєї команди та поєдинку за збірну Францію[7]. Після підозр у спортивному суперництві з колишньою командою з «Парі Сен-Жермен» Амінатою Діалло, розслідування рухається до зведення рахунків, пов’язаних із минулими стосунками з колишнім французьким футболістом Еріком Абідалем[8].

Стиль гри[ред. | ред. код]

На початку кар'єри виступала на позиції атакувального півзахисника, її тренер «Парі Сен-Жермен» Фарід Бенстіті змінив її позицію на опорного півзахисника[3].

Статистика виступів[ред. | ред. код]

Клубна[ред. | ред. код]

Станом на 18 листопада 2021.

Сезон Команда Чемпіонат Нац. кубок Конт. кубок Інші кубки Загалом
Змаг. Матчі Голи Змаг. Матчі Голи Змаг. Матчі Голи Змаг. Матчі Голи Матчі Голи
2006-2007 Франція «Клерфорнтен» Д1 11 1 КФ - - - - - - 11 1
2007-2008 Франція «Енен-Бомон» Д1 15 5 КФ - - - - - - 15 5
2008-2009 Франція «Сент-Етьєн» Д1 17 10 КФ 2 1 - - - - 19 11
2009-2010 Д1 21 8 КФ 0 0 - - - - 21 8
2010-2011 Д1 16 9 КФ 6 3 - - - - 22 12
2011-2012 Д1 20 3 КФ 2 1 - - - - 22 4
Загалом за «Сент-Етьєн» 74 30 10 5 - - - - 84 35
2012-2013 Франція «Парі Сен-Жермен» Д1 19 6 КФ 4 2 - - - - 23 8
2013-2014 Д1 17 1 КФ 3 1 ЖЛЧУ 0 0 - - 20 2
2014-2015 Д1 19 2 КФ 3 1 ЖЛЧУ 7 1 - - 29 4
2015-2016 Д1 12 1 КФ 4 1 ЖЛЧУ 4 0 - - 20 2
2016-2017 Франція «Олімпік Ліон» Д1 9 0 КФ 4 3 ЖЛЧУ 1 0 - - 14 3
2017-2018 Д1 19 7 КФ 4 7 ЖЛЧУ 5 0 - - 28 14
Загалом за «Олімпік Ліон» 28 7 8 10 6 0 - - 42 17
2018-2019 Іспанія «Барселона» ПД 24 1 КІ 3 1 ЖЛЧУ 7 2 - - 34 4
2019-2020 ПД 17 2 КІ 3 1 ЖЛЧУ 5 1 СІ 0 0 25 4
2020-2021 ПД 25 3 КІ 3 0 ЖЛЧУ 6 0 SC 1 0 35 3
Загалом за «Барселону» 66 6 9 2 18 3 1 0 94 11
2021-2022 Франція «Парі Сен-Жермен» Д1 7 0 КФ - - ЖЛЧУ 1 0 - - 8 0
Загалом за ПСЖ 74 10 14 5 12 1 - - 100 16
Усього за кар'єру 268 59 41 22 36 4 1 0 346 85

У збірній[ред. | ред. код]

По матчах[ред. | ред. код]

Станом на 22 лютого 2022[9]
Матчі та голи по національній збірній та роках
Національна збірна Рік Матчі Голи
Франція 2012 1 0
2013 0 0
2014 10 0
2015 12 0
2016 12 3
2017 0 0
2018 0 0
2019 1 0
2020 0 0
2021 0 0
2022 3 0
Загалом 39 3

Забиті м'ячі[ред. | ред. код]

Рахунок та результат збірної Франції вказано на першому місці, у графі результати вказується рахунок після кожного голу Кейри Амрауї
Список забитих м'ячів Кейри Амрауї
№ Дата Місце Суперник Рахунок Результат Змагання
1 11 квітня 2016 Сад дю Ено, Валансьєнн, Франція Україна Україна 1–0 4–0 кваліфікація чемпіонату Європи 2017
2 30 вересня 2016 стад Себастьєн Шарлеті, Париж, Франція Албанія Албанія 2–0 6–0 кваліфікація чемпіонату Європи 2017
3 4–0

Досягнення[ред. | ред. код]

«Сент-Етьєн»
  • Франція Кубок Франції
    • Володар (1): 2011
«Парі Сен-Жермен»
  • Франція Кубок Франції
    • Фіналіст (1): 2014
«Ліон»
  • Франція Кубок Франції
    • Володар (1): 2017
«Барселона»
  • Іспанія Кубок Іспанії
    • Володар (2): 2020, 2021
  • Іспанія Суперкубок Іспанії
    • Володар (1): 2020
  • Кубок Каталонії
    • Володар (1): 2019
  • Кубок Кіпру
    • Володар (1): 2014
Індивідуальні

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Rio 2016 – Football : les cinq secrets de Kheira Hamraoui (фр.). France 3 Hauts-de-France. 02/08/2016. Архів оригіналу за 29 березня 2022. Процитовано 13 грудня 2021.
  2. ↑ а б в г д е ж и к л м н Franck Gineste (18 березня 2016). PSG - foot féminin : pour Hamraoui, le foot c'était pas du gâteau (фр.). leparisien.fr. Архів оригіналу за 13 грудня 2021. Процитовано 13 грудня 2021.
  3. ↑ а б в г д е Nabil Djellit (29 juin 2016). Football Kheira Hamraoui : « Ma rage, ma ténacité m’ont permis d’y arriver » (фр.). SaphirNews.com. Архів оригіналу за 13 грудня 2021. Процитовано 13 грудня 2021.
  4. ↑ Mercato : Cinq nouvelles joueuses rejoignent l'OL Féminin. olweb.fr. 1er juillet 2016. Архів оригіналу за 13 жовтня 2016. Процитовано 30 березня 2022..
  5. ↑ а б Kheira Hamraoui quitte l'OL [Архівовано 18 листопада 2021 у Wayback Machine.] (фр.)
  6. ↑ Agression d’une joueuse du PSG : une garde à vue et un emballement [Архівовано 2 квітня 2022 у Wayback Machine.] (фр.)
  7. ↑ PSG : Kheira Hamraoui agressée, sa coéquipière Aminata Diallo en garde à vue [Архівовано 23 грудня 2021 у Wayback Machine.] (фр.)
  8. ↑ Agression de Kheira Hamraoui, footballeuse du PSG : Eric Abidal bientôt entendu [Архівовано 1 квітня 2022 у Wayback Machine.] (фр.)
  9. ↑ Equipe de France A - Kheira Hamraoui (french) . statsfootofeminin.fr. Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 3 жовтня 2021.
  10. ↑ Chelsea 0-4 Barcelona: Barça surge to first Women's Champions League title. UEFA.com. 16 травня 2021. Архів оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 16 травня 2021.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кейра_Амрауї&oldid=42387590