Кемерон Говісон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Кемерон Говісон
Особисті дані
Повне ім'я Кемерон Дрю Неру Говісон
Народження 22 грудня 1994(1994-12-22) (29 років)
  Бленем, Нова Зеландія
Зріст 175 см
Громадянство  Нова Зеландія
Позиція півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Нова Зеландія «Окленд Сіті»
Номер 7
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2012–2015 Англія «Бернлі» 2 (0)
2013 →  Англія «Донкастер Роверз» 0 (0)
2015–2016 Шотландія «Сент-Міррен» 15 (1)
2016–2017 Нова Зеландія «Тім Веллінгтон» 9 (1)
2017– Нова Зеландія «Окленд Сіті» 12 (2)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2011 Нова Зеландія Нова Зеландія U-17 7 (2)
2012–2014 Нова Зеландія Нова Зеландія 9 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 6 грудня 2017.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 6 грудня 2017.

Кемерон Говісон (англ. Cameron Howieson, нар. 22 грудня 1994, Бленем) — новозеландський футболіст, півзахисник клубу «Окленд Сіті».

Виступав, зокрема, за «Бернлі», а також національну збірну Нової Зеландії.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Рання кар'єра[ред. | ред. код]

Говісон почав свою кар'єру в «Мосгейл АФК», при цьому протягом двох років відвідував отазьку середню школу для хлопчиків, пізніше в 2010 році він переїхав у Лінкольн, щоб грати в Азіатсько-Тихоокеанській академії футболу[1][2]. Він був помічений футбольним скаутом Гремом Макманном — колишнім тренером юнацької команди «Бернлі» — під час гри в рамках острівного турніру до 14 років у Тімару[3]. Макманн і далі відстежував прогрес в академії протягом двох років (де він працював скаутом)[4]. Макманн зв'язався з керівництвом «Бернлі», яке погодилося приділити Говісону тиждень для перегляду в квітні 2011 року[4]. Він справив миттєве враження на тренерський штаб клубу, забивши два голи у спаринговому матчі проти «Карлайл Юнайтед»[4].

Велика Британія[ред. | ред. код]

Після успішного проходження перегляду Говісон підписав дворічний контракт юніора з «Бернлі» в липні 2011 року[5]. Він забив свій перший гол за молодіжну команду в листопаді 2011 року, його команда здобула розгромну перемогу з рахунком 6:1 над суперниками з «Престон Норт Енд»[6]. Говісон став більш відомим після того, як забив два голи у чвертьфіналі Молодіжного кубку Англії у ворота «Фулгема» в лютому 2012 року, чим допоміг «бордовим» пройти в півфінал вперше з 1978 року[7]. Його виступи в МКА в березні 2012 року привернуло увагу «Ньюкасл Юнайтеда» та «Ліверпуля»[8].

29 березня 2012 року Говісон підписав професійний контракт з «Бернлі» на два з половиною роки[9]. 31 березня Говісон потрапив у заявку на гру «Бернлі» з «Портсмутом», йому було дано номер 32, проте, він так і залишився на лаві запасних[10]. Він дебютував три дні потому, матч закінчився поразкою з рахунком 3:1 від «Бірмінгем Сіті» в Чемпіонаті Футбольної ліги, він замінив Джоша Макквойда на 84-й хвилині[11]. Тим не менш, він став наймолодшим новозеландцем у футбольній лізі віком 17 років та 103 днів, побивши попередній рекорд на 22 дні, встановлений Крісом Вудом з «Вест Бромвіч Альбіон» у квітні 2009 року[4]. Крім того, він став наймолодшим гравцем в «Бернлі» за останню чверть століття[12].

21 лютого 2013 року він приєднався до клубу Першої ліги, «Донкастер Роверз» на правах оренди до кінця сезону[13].

У квітні 2015 року, не зумівши закріпитися в першій команді «Бернлі», Говісон не отримав пропозиції нового контракту і покинув клуб[14].

24 липня 2015 року Говісон приєднався до шотландського клубу «Сент-Міррен», підписавши річний контракт[15]. Він був звільнений в кінці сезону 2015/16[16].

Повернення в Нову Зеландію[ред. | ред. код]

Говісон повернувся в Нову Зеландію у вересні 2016 року, підписавши контракт з «Тім Веллінгтоном» з чемпіонату Новій Зеландії[17].

10 січня 2017 року він перейшов в «Окленд Сіті» і в першому ж сезоні виграв з командою Лігу чемпіонів ОФК. Станом на 6 грудня 2017 відіграв за команду з Окленда 12 матчів в національному чемпіонаті.

Виступи за збірні[ред. | ред. код]

Говісон народився в Новій Зеландії, його батько має шотландське походження, а у матері — коріння Самоа[4]. У відповідності з правилами ФІФА він моіг представляти Нову Зеландію, Шотландію, Англію і Самоа[4].

У січні 2011 року Говісон був викликаний в юнацьку збірну Нової Зеландії на Кубок ОФК U-17 2011, організований Новою Зеландією[18]. Він забив головою у першій грі Нової Зеландії на турнірі, зробивши внесок у перемогу з рахунком 5:1 над Вануату[19]. Він брав участь в останніх трьох іграх групи, і Нова Зеландія вийшла у фінал. Вони виграли свій четвертий подібний трофей, перемігши Таїті з рахунком 2:0 у фіналі, а Говісон забив зі штрафного з 30 метрів[20].

У зв'язку з перемогою на турнірі Нова Зеландія вийшла на юнацький чемпіонат світу 2011 року в Мексиці[21]. Говісон був у складі команди і брав участь у всіх трьох іграх групи, і Нова Зеландія вийшла в 1/8 фіналу[22][23]. Нова Зеландія в кінцевому підсумку була вибита Японією після поразки з рахунком 6:0, а Говісон був дискваліфікований за дві жовті картки на груповому етапі[24].

У 2012 році Говісон отримав пропозицію від скаутів Шотландської футбольної асоціації змінити футбольне громадянство на шотландське[3], але Кемерон заявив, що він хоче представляти Нову Зеландію на молодіжному чемпіонаті світу 2015 року, який відбудеться в його рідній країні[3].

14 травня 2012 року Говісон був викликаний в національну збірну Нової Зеландії для майбутнього відбіркового турніру на чемпіонат світу 2014 року[25]. 24 травня 2012 року Говісон вийшов на заміну на 72-й хвилині у міжнародному товариському матчі проти збірної Сальвадору[26]. Він також зіграв на Кубку націй ОФК 2012 року, на якому команда здобула бронзові нагороди, вийшовши на заміну в другому таймі матчу з Соломоновими островами.

21 червня 2012 року Говісон був викликаний в збірну Нової Зеландії до 23 років на літні Олімпійські ігри 2012 у Лондоні[27]. Кемерон грав у всіх трьох матчах Нової Зеландії на турнірі, виходячи на поле на заміну, включаючи повний тайм гри зі збірною Бразилії, яка закінчилася поразкою з рахунком 3:0. Нова Зеландія вилетіла з групи, набравши всього 1 очко, завдяки нічиїй 1:1 з Єгиптом.

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Alumni. APFA. Архів оригіналу за 5 вересня 2013. Процитовано 4 квітня 2012.
  2. ↑ Football: Former Mosgiel striker signs to play for Burnley. Otago Daily Times. Архів оригіналу за 5 квітня 2012. Процитовано 4 квітня 2012.
  3. ↑ а б в Rising star Howieson compared to Ryan Nelsen. Stuff. Архів оригіналу за 1 квітня 2012. Процитовано 3 квітня 2012.
  4. ↑ а б в г д е Premier league eyes Christchurch talent. The Press. Архів оригіналу за 31 березня 2012. Процитовано 4 квітня 2012.
  5. ↑ New Zealander Howieson joins Clarets – Burnley FC. Clarets Mad. Архів оригіналу за 19 вересня 2011. Процитовано 28 березня 2012.
  6. ↑ Youth Team Fixtures and Results 2011/12. Burnley F. C. Архів оригіналу за 5 вересня 2013. Процитовано 4 квітня 2012.
  7. ↑ Nick Houlton. Clarets set up all-Lancashire semi. TheFA. Архів оригіналу за 20 березня 2012. Процитовано 4 квітня 2012.
  8. ↑ Tony Smith. Cameron Howieson attracts interest from Liverpool... Stuff.co.nz. Архів оригіналу за 5 вересня 2013. Процитовано 28 березня 2012.
  9. ↑ Tony Scholes. Conlan and Howieson become Clarets' professionals. Clarets Mad. Архів оригіналу за 31 березня 2012. Процитовано 29 березня 2012.
  10. ↑ Portsmouth 1 – 5 Burnley. BBC Sport. Архів оригіналу за 2 квітня 2012. Процитовано 3 квітня 2012.
  11. ↑ Burnley 1 – 3 Birmingham. BBC Sport. Архів оригіналу за 4 квітня 2012. Процитовано 3 квітня 2012.
  12. ↑ Cameron is youngest in a quarter of a century. Claretsmad. Архів оригіналу за 7 квітня 2012. Процитовано 5 квітня 2012.
  13. ↑ Rovers Capture Claret Howieson. Claretsmad. Архів оригіналу за 9 серпня 2016. Процитовано 21 лютого 2013.
  14. ↑ Burnley starlets offered new deals. Burnley Express. 7 квітня 2015. Архів оригіналу за 16 серпня 2016. Процитовано 1 червня 2015.
  15. ↑ New Signing: Cameron Howieson. St Mirren F. C. 24 липня 2015. Архів оригіналу за 24 липня 2015. Процитовано 9 грудня 2017.
  16. ↑ Squad Update. St Mirren FC. 3 травня 2016. Архів оригіналу за 5 червня 2016. Процитовано 3 травня 2016.
  17. ↑ Hyslop, Liam (25 вересня 2016). Team Wellington sign former All White Cameron Howieson. Stuff.co.nz. Архів оригіналу за 9 грудня 2017. Процитовано 29 вересня 2016.
  18. ↑ New Zealand Official Team List. OFC. Архів оригіналу за 5 вересня 2013. Процитовано 4 квітня 2012.
  19. ↑ Vanuatu 1 – 5 New Zealand. OFC. Архів оригіналу за 6 серпня 2012. Процитовано 4 квітня 2012.
  20. ↑ Tahiti 0 – 2 New Zealand. OFC. Архів оригіналу за 13 серпня 2012. Процитовано 4 квітня 2012.
  21. ↑ Qualifiers. FIFA. Архів оригіналу за 31 березня 2012. Процитовано 4 квітня 2012.
  22. ↑ New Zealand. FIFA. Архів оригіналу за 1 листопада 2007. Процитовано 4 квітня 2012. {{cite web}}: Вказано більш, ніж один |deadlink= та |deadurl= (довідка)
  23. ↑ Matches. FIFA. Архів оригіналу за 22 листопада 2011. Процитовано 4 квітня 2012.
  24. ↑ Young All Whites dream ended. Voxy. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 4 квітня 2012.
  25. ↑ Herbert includes Payne and Howieson for World Cup qualifiers. New Zealand Football. 15 травня 2012. Архів оригіналу за 8 березня 2014. Процитовано 17 травня 2012.
  26. ↑ All Whites versus El Salvador Friendly. Stuff.co.nz. 24 травня 2012. Архів оригіналу за 25 травня 2012. Процитовано 24 травня 2012.
  27. ↑ Home Page. Архів оригіналу за 23 червня 2012. Процитовано 9 грудня 2017.

Посилання[ред. | ред. код]

1 Глісон (в) • 2 Пейн • 3 Хогг • 4 Маєрс • 5 Сміт • 6 Нельсен (к) • 7 Барбарусес • 8 Макглінкі • 9 Смелц • 10 Вуд • 11 Рохас • 12 Томас • 13 Фенерідіс • 14 Муса • 15 Говісон • 16 Лукас • 17 Макджордж • 18 О'Кіффі (в) • Тренер: Ніл Емблен
Нова Зеландія


Футболіст Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кемерон_Говісон&oldid=41435917