Кеннет Тейлор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Тейлор.
Кеннет Тейлор
Народився 5 жовтня 1934(1934-10-05)
Калгарі, Альберта, Канада
Помер 15 жовтня 2015(2015-10-15)[1] (81 рік)
Нью-Йорк, Нью-Йорк, США
·колоректальний рак
Країна  Канада
Діяльність дипломат
Alma mater Торонтський університет, Університет Каліфорнії (Берклі), Haas School of Businessd і Crescent Heights High Schoold
Нагороди

Кеннет Дуглас Тейлор (нар. 5 жовтня 1934(1934жовтня05) — пом. 15 жовтня 2015) — канадський дипломат, педагог і бізнесмен, найбільш відомий своєю роллю в таємній операції 1979 року «Канадська хитрість», під час перебування на посаді посла Канади в Ірані. У співпраці з американським Центральним розвідувальним управлінням Тейлор допоміг шістьом американцям втекти з Ірану під час захоплення американських заручників у Тегерані, надавши канадські паспорти американцям, щоб ввести в оману Іранську революційну гвардію, видавши їх за канадську знімальну групу, яка розвідує місця. Перед втечею шестеро американців кілька тижнів переховувалися в будинках Тейлора та іншого канадського дипломата Джона Шердауна[2].

Гордон Пінсент втілив Тейлора у канадському телевізійному фільмі 1981 року «Втеча з Ірану: Канадська хитрість», який драматизує історію прикриття для операції. Пізніший американський фільм 2012 року «Арго» більше зосереджується на ЦРУ та ролі Голлівуду, Тейлора зіграв канадський актор Віктор Ґарбер.

Після його смерті «Вашингтон пост» назвала Тейлора «головним героєм» втечі заручників з Ірану, «який організував весь процес», цитуючи колишнього президента Джиммі Картера[3]. У 1981 році президент Рональд Рейган нагородив Тейлора Золотою медаллю Конгресу[4]. З усім тим, у фільмі «Арго» применшили значення його ролі.

Молодість й освіта[ред. | ред. код]

Тейлор народилася в Калгарі, Альберта[5]. Він здобув ступінь бакалавра мистецтв у Вікторійському коледжі Університету Торонто[6] та ступінь магістра ділового адміністрування в Університеті Каліфорнії в Берклі[7]. Він був членом братства Sigma Chi та лауреатом їхньої найвищої премії[8].

Захоплення американських заручників у Тегерані[ред. | ред. код]

4 листопада 1979 року іранські студенти вдерлися до посольства США у Тегерані. Під час бунту шістьом американцям вдалося втекти. Після чотирьох днів переховувань вони дістатися до посольства Канади, де зустріли Тейлора, який розробив план безпечного вивезення їх з Ірану. 20 січня 1981 року, у день присяги Рональда Рейгана як президента. Решту 52 американських заручники, які провели в полоні 444 дні, Іран звільнив під варту США.

Тейлор відіграв вирішальну роль у наданні розвідувальних даних канадським й американським спецслужбам під час захоплення заручників[9][10]. Як повідомляється, він допомагав розвідувати місця посадки для невдалої спроби порятунку спецпідрозділом «Дельта» під час операції «Орлиний кіготь»[11].

У 1981 році відбувся реліз телевізійного фільму про події «Втеча з Ірану: Канадська хитрість»[12]. У 2012 році Бен Аффлек продюсував і зіграв у фільмі «Арго», який заснований на книзі агента ЦРУ, причетного до подій, Тоні Мендеса «Майстер маскування». Після попереднього перегляду фільму на Міжнародному кінофестивалі у Торонто у 2012 році з'явилися думки, що фільм несправедливо мінімізує участь канадського уряду, зокрема Тейлора, в операції з порятунку. Обговорювалась поява у фільмі кількох вигаданих подій з драматичних причин, а також постскриптум, який вказував на те, що ЦРУ дозволило Тейлору взяти собі заслуги в політичних цілях, маючи на увазі, що він не заслуговує похвали, які отримав[13]. Аффлек зауважив: «Оскільки ми говоримо про реальність подій, а не це правдива історія, нам дозволено отримати певну драматичну вольність. Є дух правди»[14]. Однак Аффлек відповів, змінивши постскриптум: «Участь ЦРУ доповнила зусилля канадського посольства щодо звільнення шістьох утримуваних у Тегерані. Донині ця історія є незмінною моделлю міжнародного співробітництва між урядами»[15]. Наприкінці фільму також було додано кадри історичних новин, в яких говорилося про роль Канади у порятунку. Сам Тейлор сказав, що фільм був «веселим, захопливим, доречним, своєчасним», але зазначив, що «Канада не просто стояла, спостерігаючи за подіями. ЦРУ було молодшим партнером»[16].

Пізніше життя та смерть[ред. | ред. код]

Після повернення з Ірану Тейлор отримав призначення на посаду канадського генерального консулу у Нью-Йорку. У 1980 році його призначили офіцером Ордена Канади разом з дружиною Пет й іншим канадськими співробітниками, залученими до порятунку[2], того ж року він отримав Золоту медаль Конгресу США[17]. Він також отримав нагороду «Золота тарілка» Американської академії досягнень у 1980 році[18].

Він повернувся до Торонтського університету на кілька років як канцлер Вікторійського коледжу[19].

Тейлор залишив дипломатичну службу у 1984 році та обіймав посаду старшого віцепрезидента Nabisco (RJR Nabisco після 1986 року) з 1984 до 1989 рік[20].

Тейлор переїхав до США та проживав у Нью-Йорку до своєї смерті у віці 81 року 15 жовтня 2015 року[21]. Тейлор помер у Пресвітеріанській лікарні Нью-Йорка, де лікувався від раку товстої кишки 4 стадії[22]. Його похорон відбувся у меморіальній церкві Тімоті Ітона у Торонто 27 жовтня 2015 року. У нього залишилися дружина Патриція, син Дуглас і двоє онуків Трістан і Кассія.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Encyclopædia Britannica
  2. ↑ а б Ken Taylor and the Canadian Caper. Foreign Affairs and International Trade Canada. 30 жовтня 2012. Процитовано 27 лютого 2013.
  3. ↑ Ken Taylor, the 'main hero' of Iran hostage escape, dies at 81. Washington Post. 16 жовтня 2015. Процитовано 4 січня 2021. In addition to shielding the Americans from Iranian capture, Taylor also played a crucial role in plotting their escape ... Taylor obtained for the Americans six Canadian passports containing forged Iranian visas that ultimately allowed them to board a flight to Switzerland. He undertook all these covert actions at a high personal risk ... Taylor’s contributions were widely recognized upon the Americans’ safe return in 1980. He was inducted into the Order of Canada, awarded the U.S. Congressional Gold Medal
  4. ↑ Remarks on Presenting the Congressional Gold Medal to Kenneth Taylor, Former Canadian Ambassador to Iran. Ronald Reagan Presidential Library & Museum. 16 червня 1981. Ambassador Taylor, it's a great pleasure to present this medal to you on behalf of the American people, who are grateful to you and grateful to our neighbor, Canada.
  5. ↑ 'Canadian hero' Ken Taylor, the Calgarian at centre of Iran hostage crisis, has died. Calgary Herald. 15 жовтня 2015. Процитовано 17 жовтня 2015.
  6. ↑ In memoriam: Chancellor Emeritus Ken Taylor, O.C., VIC 5T7. Victoria College. 15 жовтня 2015. Архів оригіналу за 17 жовтня 2015. Процитовано 17 жовтня 2015.
  7. ↑ Ken Taylor, Canadian diplomat who helped American in Iran crisis, dies. The Washington Post. 15 жовтня 2015. Процитовано 17 жовтня 2015.
  8. ↑ Distinguished Sigma Chi brothers. Sigma Chi. Архів оригіналу за 6 січня 2016. Процитовано 17 жовтня 2015.
  9. ↑ Former Canadian Ambassador Admits To Spying For CIA. Процитовано 24 січня 2010.
  10. ↑ Former ambassador passed information to C.I.A. Архів оригіналу за 26 січня 2010. Процитовано 24 січня 2010.
  11. ↑ Marty Gervais (28 березня 1981). Iran rescue: Our bashful heroes. Windsor Star Saturday. с. C8.
  12. ↑ Escape from Iran: The Canadian Caper (1981). IMDb.
  13. ↑ Knelman, Martin (13 вересня 2012). TIFF 2012: How Canadian hero Ken Taylor was snubbed by Argo. The Toronto Star. Процитовано 19 вересня 2012.
  14. ↑ Johnson, Brian D. (12 вересня 2012). Ben Affleck rewrites history. Maclean's. Процитовано 19 вересня 2012.
  15. ↑ Knelman, Martin (19 вересня 2012). Ken Taylor's Hollywood ending: Affleck alters postscript to 'Argo'. The Toronto Star. Процитовано 19 вересня 2012.
  16. ↑ Coyle, Jim (7 жовтня 2012). 'Argo': Former ambassador Ken Taylor sets the record straight. The Toronto Star. Процитовано 11 жовтня 2012.
  17. ↑ Congressional Gold Medal Recipients. Процитовано 13 жовтня 2012.
  18. ↑ Golden Plate Awardees of the American Academy of Achievement. www.achievement.org. American Academy of Achievement.
  19. ↑ Speakers' Spotlight – Ken Taylor | Former Canadian Ambassador. www.speakers.ca. Speakers' Spotlight. Архів оригіналу за 6 січня 2016. Процитовано 16 жовтня 2015.
  20. ↑ List of Public Companies Worldwide, Letter – Businessweek – Businessweek. Businessweek.com. Процитовано 15 жовтня 2015.
  21. ↑ Ward, Olivia (15 жовтня 2015). Ken Taylor, Canada's former ambassador to Iran, dead at 81. thestar.com.
  22. ↑ Freeze, Colin (15 жовтня 2015). Former Canadian diplomat to Iran Ken Taylor dies at 81. The Globe and Mail. Процитовано 15 жовтня 2015.

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Кеннет_Тейлор&oldid=39755727