Керпатенко Юрій Леонідович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Юрій Леонідович Керпатенко
Народився 9 вересня 1976(1976-09-09)
м. Херсон
Помер 28 вересня 2022(2022-09-28) (46 років)
м. Херсон
·вторгнення Росії в Україну
Громадянство Україна Україна
Діяльність диригент, оркеструвальник, accordionist
Відомий завдяки диригент
оркестровщик
баяніст
Alma mater Херсонське музичне училище
Національна музична академія України імені Петра Чайковського
Заклад Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр імені Миколи Куліша[1] і Херсонська обласна філармонія[2]
Посада головний диригент Херсонського музично-драматичного театру ім. Миколи Куліша
Нагороди
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Юрій Леонідович Керпатенко (9 вересня 1976, м. Херсон Херсонської області, УРСР — 28 вересня 2022[3], м. Херсон[4]) — український диригент, оркестровщик, баяніст. Головний диригент Херсонського музично-драматичного театру ім. Миколи Куліша. Розстріляний російськими окупантами під час окупації Херсонщини у 2022 році.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 9 вересня 1976 року в Херсоні.

Музикою почав займатися з 7 років. Із відзнакою закінчив 1991 року ДМШ № 1 по класу баяна у викладача А. В. Коструба. Під час навчання неодноразово виборював перші місця в обласних конкурсах серед учнів музичних шкіл.

У тому ж 1991 р. поступив до Херсонського музичного училища в клас викладача В. І. Мельниченка. Під час навчання неодноразово ставав лауреатом регіональних і республіканських конкурсів виконавців на народних інструментах, зокрема лауреатом II премії на республіканському конкурсі серед учнів музичних училищ, який проходив у Херсоні (1995 р.). Музичне училище закінчив у 1995 році по класу баяна (викл. В. І. Мельниченко, Леонід Воробйов), факультативно навчався композиції у класі Ю. В. Валерштейна. Написав низку творів для баяна, фортепіано, народного та камерного оркестрів, які увійшли в репертуар народного оркестру ХМУ, різних ансамблів народних інструментів, камерного оркестру «Гілея» Херсонської обласної філармонії. Того ж року став лауреатом II премії республіканського конкурсу народних інструментів, який проходив у Херсоні[5].

2000 року закінчив Київську Національну музичну академію ім. Петра Чайковського з класу баяна (викладачі проф. В. С. Паньков і Ю. В. Федоров), а в 2004 — кафедру оперно–симфонічного диригування (викладач — народний артист України В. Б. Гнєдаш, професор Л. М. Колодуб)[5].

Головним диригентом камерного оркестру «Гілея», 2000-го року розпочав трудову діяльність в Херсонській обласній філармонії[6]. Колектив брав участь у фестивалі камерної та симфонічної музики «Травневі зустрічі» (2005 р., м. Кіровоград), фестивалі камерної музики «Амадеус» (2006 р., м. Херсон), міжнародному конкурсі «Академічного мистецтва юнацтва» (м. Нова Каховка)[5][7][8]. У лютому 2015 року Юрій Керпатенко разом із Владиславом Білявським диригували концертом до ювілею народного артиста України Григорія Вазіна, засновника та протягом чверть століття керівника камерного оркестра «Гілея»[9].

З 2004 року — головний диригент Херсонського музично-драматичного театру ім. Миколи Куліша, де був ініціатором створення театралізованих оркестрових програм «Чарівна музика оркестру», «В полоні музики, театру і кіно»[5][10]. У травні 2010-го разом з трупою театра виїздив до міста Ножан-сюр-Марн під Парижем, для участі у програмі «Гуляй, славяне!» як баяніст. Активно працював як оркестровщик, виконуючи замовлення для ансамблів та оркестрів.

У лютому 2014 року відмовився від участі в концерті «Диско, ретро, джаз» через оголошену в країні жалобу за загиблими Героями Небесної Сотні.

Відмовився брати участь в концерті камерного оркестру «Гілея», який російські окупанти вирішили організувати в Херсонській філармонії до Міжнародного дня музики. Його позиція стала прикладом для інших музикантів, концерт відбувся у напівпорожньому залі й за участю лише кількох оркестрантів. За словами очевидців, окупанти розстріляли його у власній квартирі автоматною чергою через зачинені двері, які він відмовився відчинити.[11]

13 жовтня 2022 року з'явилося повідомлення про розстріл російськими окупантами Юрія Керпатенка у власному будинку. Інформацію про це опублікувала кореспондентка Олена Ваніна: Сьогодні стало відомо, що диригента Херсонської філармонії розстріляли окупанти. Він відмовився із ними співпрацювати. Вони сказали: «Ми до тебе ще прийдемо». Прийшли до нього додому і там розстріляли. Мені хотілося б, щоб вся Україна про це знала. То був дуже талановитий диригент, а особливо аранжувальник[12][4][13][14][15]. За інформацією Херсонської міської ради «окупанти пропонували музиканту організувати свято до Дня музики, аби зробити картинку про нібито щасливе життя з росією. Але пан Юрій відмовився співпрацювати з ворогом».[16]

Був одружений, мав доньку[17].

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Орден «За мужність» III ступеня (23 лютого 2023, посмертно) — за громадянську мужність, особисті заслуги у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України в умовах воєнного стану, вірність Українському народові[18]

Робота в театрі[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ https://news.yahoo.com/renowned-conductor-yurii-kerpatenko-killed-113446044.html
  2. ↑ https://www.pravda.com.ua/eng/news/2022/10/15/7372099/
  3. ↑ Martyred for his music? The outspoken Ukrainian conductor shot dead by the Russians
  4. ↑ а б Ростислав ЦУРКАН (13 жовтня 2022). У Херсоні окупанти розстріляли диригента філармонії (укр.). «Подробиці». Процитовано 13 жовтня 2022.
  5. ↑ а б в г Херсонський фаховий коледж музичного мистецтва. Кафедра «Народні інструменти». Архів оригіналу за 14 жовтня 2022. Процитовано 13 жовтня 2022.
  6. ↑  Олександр Гоноболін та Юрій Керпатенко — Танго Вогню (О. Гоноболін) на YouTube
  7. ↑ В'ячеслав ХЕРСОНСЬКИЙ (29 січня 2022). Герої Крут, вулиця з секретом і оперна класика: Як в Херсоні не згаяти останні вихідні січня (укр.). «Depo.Херсон». Процитовано 13 жовтня 2022.
  8. ↑ Іван ВИШИВАНЮК (29 січня 2022). У Херсоні пролунають шедеври вокальної музики (укр.). Інформаційне агентство «Херсонці». Процитовано 13 жовтня 2022.
  9. ↑ Памяти маэстро. В Херсоне прошел вечер, посвященный 75-летию Георгия Вазина (рос.). «Херсон типичный». 21 лютого 2015. Процитовано 13 жовтня 2022.
  10. ↑ В бібліотеках району відбулися заходи в рамках обласної національно-патріотичної акції «Ми — українці» (укр.). «Білозерка.Інфо». 7 серпня 2019. Процитовано 13 жовтня 2022.
  11. ↑ УІНП. Росія вбиває: українські діячі – жертви війни. УІНП (укр.). Процитовано 22 лютого 2024.
  12. ↑ Наталя МАЛКІНА (13 жовтня 2022). У Херсоні росіяни розстріляли диригента філармонії у власному будинку (укр.). «КП в Україні». Процитовано 13 жовтня 2022.
  13. ↑ У Херсоні окупанти розстріляли диригента філармонії Керпатенка (укр.). «Лівий берег». 13 жовтня 2022. Процитовано 13 жовтня 2022.
  14. ↑ Іван МОЗГОВИЙ (13 жовтня 2022). Окупанти у Херсоні розстріляли відомого музиканта за відмову співпрацювати (укр.). «Факти та коментарі». Процитовано 13 жовтня 2022.
  15. ↑ Олег ЄЛІСЕЄВ (13 жовтня 2022). Кто убил Юрия Керпатенко: херсонские коллаборанты и след российских спецслужб (рос.). «INжир media». Процитовано 15 жовтня 2022.
  16. ↑ У Херсоні попрощалися з диригентом Юрієм Керпатенком, якого в жовтні розстріляли окупанти.
  17. ↑ Марина ПЕТІК (14 жовтня 2022). Окупанти в Херсоні автоматною чергою через двері вбили відомого музиканта: подробиці трагедії (укр.). «Обозреватель». Процитовано 15 жовтня 2022.
  18. ↑ Указ Президента України від 23 лютого 2023 року № 97/2023 «Про відзначення державними нагородами України»

Посилання[ред. | ред. код]

Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Керпатенко_Юрій_Леонідович&oldid=42422370