Кеті Тейлор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Katie Taylor
Загальна інформація
Національність ірландка
Громадянство  Ірландія
Народження 2 липня 1986(1986-07-02) (37 років)
Брей, Віклов, Ленстер, Ірландія
Зріст 165 см
Alma mater Університетський коледж Дубліна
Батько Pete Taylord
Вебсторінка katietaylor.ie
Спорт
Країна Ірландія
Вид спорту бокс
Дисципліна легка вага в боксі
Клуб St. Fergal's Boxing club, Bray, IRL
Команда Peamount Unitedd, St James's Gate F.C.d, St Catherine's L.F.C.d і Жіноча збірна Республіки Ірландія з футболуd
Участь і здобутки
CMNS: Кеті Тейлор у Вікісховищі
Спортивні медалі
Літні Олімпійські ігри
Золото Лондон 2012 до 60 кг
Чемпіонат світу з боксу
Золото Нью-Делі 2006 до 60 кг
Золото Нінбо 2008 до 60 кг
Золото Бриджтаун 2010 до 60 кг
Золото Ціньхуандао 2012 до 60 кг
Золото Чеджу 2014 до 60 кг
Бронза Астана 2016 до 60 кг
Європейські ігри
Золото Баку 2015 до 60 кг

Кеті Тейлор (англ. Katie Taylor, нар. 2 липня 1986, Брей) — професійна ірландська боксерка, олімпійська чемпіонка 2012, п'ятиразова чемпіонка світу і шестиразова чемпіонка Європи серед аматорів, чемпіонка перших Європейських ігор 2015, абсолютна чемпіонка світу в легкій вазі (об'єднала титули за версіями WBA, WBC, WBO, IBF і журналу The Ring протягом 2017—2019 років), чемпіонка світу за версією WBO в першій напівсередній вазі (2019).

Батько — Пітер Тейлор. Сам займався боксом, мав професію електрика, але потім став професійним тренером, тренуючи Кеті та інших боксерів.

Мати — Бриджит. Також зацікавилася боксом і стала однією з перших жінок-рефері і суддів в Ірландії.

Любительська кар'єра[ред. | ред. код]

Кеті вирішила зайнятися боксом у 1998 році, коли їй ще не було 12 років, в боксерському клубі, в якому її батько тренував двох її старших братів.

В 15 років провела перший санкціонований бій.

Перший міжнародний успіх прийшов до Тейлор на чемпіонаті Європи з боксу серед жінок 2005, де вона стала переможцем в категорії до 60 кг.

Того ж року на чемпіонаті світу Тейлор програла в чвертьфіналі Кан Кум-Хуай з Північної Кореї і залишилася без нагороди.

З 2006 по 2015 роки Кеті Тейлор п'ять разів перемагала на чемпіонатах світу, ще п'ять разів здобувала звання чемпіонки Європи, п'ять разів перемагала на чемпіонатах Європейського Союзу.

Виступ на Олімпіаді 2012[ред. | ред. код]

У чвертьфіналі перемогла Наташу Джонас (Велика Британія) — 26-15

У півфіналі перемогла Мавзуна Чорієву (Таджикистан) — 17-9

У фіналі перемогла Софію Очігава (Росія) — 10-8

Кеті Тейлор стала першою в історії олімпійською чемпіонкою з боксу серед жінок у легкій вазі.

В 2015 році Тейлор перемогла на перших Європейських іграх.

В 2016 році на чемпіонаті світу кваліфікувалася на Олімпійські ігри 2016, але у півфіналі вперше з 2005 року програла Естель Мосселі (Франція) і задовольнилася бронзовою нагородою.

Виступ на Олімпіаді 2016[ред. | ред. код]

У чвертьфіналі програла Міра Потконен (Фінляндія) — 1-2

Олімпіада Дисципліна Місце
Лондон 2012 до 60 кг 1
Ріо-де-Жанейро 2016 до 60 кг 5

Професіональна кар'єра[ред. | ред. код]

Маючи блискучу любительську кар'єру Кеті Тейлор відразу після Олімпійських ігор 2016 уклала угоду з відомим промоутером Едді Гірном[1] і, провівши в профі 13 боїв, завоювала три титули — WBA, WBO і IBF.

1 червня 2019 року на арені Медісон-сквер-гарден у Нью-Йорку в андеркарді бою Ентоні Джошуа — Енді Руїз відбувся об'єднавчий бій за звання чемпіонки світу за версіями WBA, WBC, WBO, IBF і журналу The Ring у легкій вазі між ірландкою Кеті Тейлор і бельгійкою Делфін Персон. Бій тривав усі 10 раундів і завершився перемогою Тейлор за очками, яка стала абсолютною чемпіонкою в легкій вазі.[2][3]

А 2 листопада 2019 року Кеті Тейлор в Манчестері перемогла Кристину Лінардату з Греції і відібрала в неї титул чемпіонки світу за версією WBO в першій напівсередній вазі,[4] ставши чемпіонкою в двох категоріях.

Американська асоціація журналістів, які пишуть про бокс (BWAA), визнала Кеті Тейлор кращою боксеркою 2019 року.[5]

Таблиця боїв[ред. | ред. код]

Результат Рекорд Суперник Тип Раунд, час Дата Місце проведення Примітки
21 Перемога 21–0 Аманда Серрано SD 10 30 квітня 2022 Медісон-сквер-гарден, Нью-Йорк, США Захистила титули WBA, WBC, IBF, WBO та The Ring у легкій вазі
20 Перемога 20–0 Фіруза Шаріпова UD 10 11 грудня 2021 M&S Bank Arena, Ліверпуль, Англія Захистила титули WBA, WBC, IBF, WBO та The Ring у легкій вазі
19 Перемога 19–0 Дженніфер Хан UD 10 4 вересня 2021 Emerald Headingley Stadium, Лідс, Англія Захистила титули WBA, WBC, IBF, WBO та The Ring у легкій вазі
18 Перемога 18–0 Наташа Джонас UD 10 1 травня 2021 AO Arena, Манчестер, Англія ахистила титули WBA, WBC, IBF, WBO та The Ring у легкій вазі
17 Перемога 17–0 Міріам Гутьєррес UD 10 14 листопада 2020 The SSE Arena, Лондон, Англія ахистила титули WBA, WBC, IBF, WBO та The Ring у легкій вазі
16 Перемога 16–0 Дельфін Персон UD 10 22 серпня 2020 Matchroom Fight Camp, Брентвуд, Англія Захистила титули WBA, WBC, IBF, WBO та The Ring у легкій вазі
15 Перемога 15–0 Крістіна Лінардатоу UD 10 2 листопада 2019 Manchester Arena, Манчестер, Англія Здобула титул WBO у першій напівсередній вазі
14 Перемога 14–0 Дельфін Персон MD 10 1 червня 2019 Медісон-сквер-гарден, Нью-Йорк, США Захистила титули WBA, IBF та WBO у легкій вазі;
Здобула титул WBC та The Ring у легкій вазі
13 Перемога 13–0 Роуз Воланте TKO 9 (10), 1:40 15 травня 2019 Liacouras Center, Філадельфія, США Захистила титули WBA та IBF у легкій вазі;
Здобула титул WBO у легкій вазі
12 Перемога 12–0 Єва Вальстрем UD 10 15 грудня 2018 Медісон-сквер-гарден, Нью-Йорк, США Захистила титули WBA та IBF у легкій вазі
11 Перемога 11–0 Сінді Серрано UD 10 20 жовтня 2018 Ті-Ді-Гарден, Бостон, США Захистила титули WBA та IBF у легкій вазі
10 Перемога 10–0 Кімберлі Коннор TKO 3 (10), 1:43 28 липня 2018 The O2 Arena, Лондон, Англія Захистила титули WBA та IBF у легкій вазі
9 Перемога 9–0 Вікторія Бустос UD 10 28 квітня 2018 Барклайс-центр, Нью-Йорк, США Захистила титул WBA у легкій вазі;
Здобула титул IBF у легкій вазі
8 Перемога 8–0 Джессіка Маккаскілл UD 10 13 грудня 2017 York Hall, Лондон, Англія Захистила титул WBA у легкій вазі
7 Перемога 7–0 Анаї Естер Санчес UD 10 28 жовтня 2017 Мілленіум, Кардіфф, Уельс Здобула вакантний титул WBA у легкій вазі
6 Перемога 6–0 Жасмін Кларксон RTD 3 (8), 2:00 29 липня 2017 Барклайс-центр, Нью-Йорк, США
5 Перемога 5–0 Ніна Майнке TKO 7 (10), 0:57 29 квітня 2017 Вемблі, Лондон, Англія Здобула вакантний титул WBA Inter-Continental у легкій вазі
4 Перемога 4–0 Мілена Колева PTS 8 25 березня 2017 Манчестер Арена, Манчестер, Англія
3 Перемога 3–0 Моніка Джентілі TKO 5 (6), 1:31 4 березня 2017 О2 Арена, Лондон, Англія
2 Перемога 2–0 Вівіан Обенауф PTS 6 10 грудня 2016 Манчестер Арена, Манчестер, Англія
1 Перемога 1–0 Карина Копінська TKO 3 (6), 0:58 26 листопада 2016 The SSE Arena, Лондон, Англія

Інші захоплення[ред. | ред. код]

В шкільні роки крім боксу Тейлор захоплювалася ще й футболом, граючи як за дівчачі, так і за хлопчачі команди. На старшому рівні Кеті грала за різні команди Футбольної асоціації Ірландії серед жінок. Також брала участь в матчах юнацької збірної Ірландії (до 17 років), молодіжної збірної (до 19 років) і національної жіночої збірної Ірландії. За період з 2006 по 2009 роки Тейлор мала 11 виступів за національну збірну Ірландії, в яких забила 2 голи.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Эдди Хирн: «Кэти Тэйлор величайшая боксерша всех времен!». Prosports.kz (рос.). Процитовано 6 січня 2020.
  2. Бокс. Кэти Тейлор большинством голосов победила Дельфин Персон. news.sportbox.ru (рос.). 2 червня 2019. Процитовано 6 січня 2020.
  3. Анна (2 червня 2019). Ирландка Кэти Тэйлор стала абсолютной чемпионкой мира по боксу | Новости спорта. Сайт спортивных новостей и прогнозов | sports.masters-bet.com (ru-RU) . Процитовано 6 січня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  4. Кэти Тэйлор победила Кристину Линардату. MMABoxing.ru (англ.). 3 листопада 2019. Архів оригіналу за 5 Березня 2021. Процитовано 6 січня 2020.
  5. Кэти Тэйлор лучшая женщина-боксер по версии BWAA. Prosports.kz (рос.). Процитовано 6 січня 2020.

Посилання[ред. | ред. код]