Кирилюк Василь Костянтинович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кирилюк Василь Костянтинович
Народився 1928
Вінницька область
Помер 1996
місто Київ
Країна  СРСР
Національність українець
Діяльність державний діяч
Учасник Холодна війна
Військове звання генерал-полковник
Партія КПРС
Нагороди
орден Червоної Зірки орден Червоної Зірки Орден «За службу Батьківщині в Збройних Силах СРСР» III ступеня ювілейна медаль «50 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» медаль «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «30 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Сорок років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Медаль «Ветеран Збройних сил СРСР» медаль «40 років Збройних Сил СРСР» ювілейна медаль «50 років Збройних Сил СРСР» ювілейна медаль «60 років Збройних Сил СРСР» ювілейна медаль «70 років Збройних Сил СРСР» медаль «За бездоганну службу» медаль «За бездоганну службу» III ступеня

Василь Костянтинович Кирилюк (нар. 1928(1928), тепер Вінницька область — 1996, місто Київ) — радянський військовий діяч, генерал-полковник, начальник штабу Цивільної оборони Української РСР. Депутат Верховної Ради УРСР 11-го скликання. Депутат Верховної Ради Азербайджанської РСР 9—10-го скликань. Член ЦК КП Азербайджану.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився в селянській родині.

У 1944—1949 роках — колгоспник, агроном, голова колгоспу у Вінницькій області.

Член ВКП(б) з 1948 року.

У 1949—1950 роках — 1-й секретар Дашівського районного комітету ЛКСМУ Вінницької області.

З 1950 року служив у Радянській армії. У 1952 році закінчив Бакинське піхотне училище.

У 1959—1963 роках — командир 7-ї роти Північно-Кавказького суворовського військового училища.

Закінчив Військову академію імені Фрунзе і Військову академію Генерального штабу Збройних сил СРСР.

Був начальником штабу полку, командиром полку, начальником оперативного відділу армії Прикарпатського військового округу, командиром 100-ї навчальної дивізії Закавказького військового округу, начальником штабу 4-ї загальновійськової армії Закавказького військового округу (місто Баку).

У травні 1974 — листопаді 1978 року — командувач 4-ї загальновійськової армії Закавказького військового округу.

У листопаді 1978 — лютому 1984 року — начальник штабу — 1-й заступник командуючого військами Червонопрапорного Закавказького військового округу.

У лютому 1984 — 1986 року — начальник штабу — заступник начальника Цивільної оборони Української РСР.

Потім — у відставці в місті Києві. Похований на цвинтарі Берківці.

Звання[ред. | ред. код]

Нагороди[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Депутати Верховної Ради УРСР. 11-е скликання — 1985 р.