Кириченко Іван Тимофійович

Кириченко Іван Тимофійович
Народився	5 січня 1900(1900-01-05) село Рашівка, тепер Гадяцького району Полтавської області
Помер	10 листопада 1974(1974-11-10) (74 роки) Київ
Громадянство	Російська імперія  СРСР
Діяльність	державний діяч
Військове звання	генерал-лейтенант військ зв'язку
Партія	КПРС
Нагороди

Іван Тимофійович Кириченко (5 січня 1900(19000105), село Рашівка, тепер Гадяцького району Полтавської області — 10 листопада 1974, Київ) — український радянський діяч, міністр зв'язку Української РСР, генерал-лейтенант військ зв'язку. Депутат Верховної Ради УРСР 4—5-го скликань.

Біографія

Народився в родині селянина-бідняка. Трудову діяльність розпочав у десятирічному віці пастухом у наймах, згодом став учнем підрядчика. З 1914 року — помічник електрика на Брянському заводі в місті Катеринославі.

З лютого 1918 по 1947 рік — у Червоній армії, куди вступив добровольцем у місті Орлі. Учасник Громадянської війни в Росії.

Член РКП(б) з 1920 року.

Перебував на різних військових посадах у військах зв'язку Червоної армії.

З 1941 року — начальник Управління зв'язку Далекосхідного фронту. З 1945 року — начальник оперативної групи Головного управління зв'язку Червоної армії при 1-му Далекосхідному фронті. Учасник радянсько-японської війни.

Потім — начальник військ зв'язку Київського військового округу.

У 1947—1955 роках — уповноважений Міністерства зв'язку СРСР при Раді Міністрів Української РСР.

У лютому 1955 — 21 квітня 1960 року — міністр зв'язку Української РСР.

З 1960 року — персональний пенсіонер союзного значення в місті Києві. Похований на Лук'янівському військовому цвинтарі.

Військові звання

• генерал-майор військ зв'язку (4.06.1940)
• генерал-лейтенант військ зв'язку (2.01.1942)

Нагороди

• орден Леніна (21.02.1945)
• два ордени Червоного Прапора (3.11.1944, 24.06.1948)
• два ордени Червоної Зірки (1941, 4.06.1944)
• орден Кутузова 2-го ст. (2.09.1945)
• орден Монгольської Народної Республіки
• медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
• медалі

Джерела

• газета «Вечірній Київ» (Київ) — 1974 рік — листопад.
• [1] [Архівовано 14 Квітня 2010 у Wayback Machine.]
• [2]