Кириченко Ірина Вікторівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кириченко Ірина Вікторівна
Народження 25 липня 1946(1946-07-25) (77 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
Країна  СРСР
 Україна
Навчання Київський державний художній інститут (1969)
Діяльність художниця
Вчитель Трохименко Карпо Дем'янович, Сиротенко Олександр Іванович і Подерв'янський Сергій Павлович
Член Спілка радянських художників України
У шлюбі з Кириченко Роман Степанович
Діти Кириченко Михайло Романович
Нагороди
медаль «За трудову доблесть»

Ірина Вікторівна Кириче́нко (нар. 25 липня 1946, Київ) — українська художниця монументально-декоративного мистецтва; член Спілки радянських художників України з 1983 року. Дружина художника Романа Кириченка, мати художника Михайла Кириченка.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася 25 липня 1946 року в місті Києві. 1969 року закінчила Київський художній інститут, де навчалася зокрема у Карпа Трохименка, Олександра Сиротенка, Сергія Подерв'янського.

Живе і працює в Києві. Мешкає в будинку на вулиці Госпітальній, № 2, квартира № 100. 1981 року нагороджена медаллю «За трудову доблесть»[1].

Творчість[ред. | ред. код]

Працює у галузі монументально-декоративного мистецтва. У співавторстві з чоловіком і сином створює гобелени, мозаїчні панно та ікони. Серед робіт:

гобелени
  • «Дитячий» (1972);
  • «Коник» (1980, вовна, ручне ткацтво);
  • «Ранок на озері» (1983);
  • «Студент» (1985);
  • «Богдан Хмельницький» (початок 1990-х);
мозаїчні панно
  • «Геній Миколи Гоголя» (1973; Миргород);
  • «Давид Ґурамішвілі» (1975; Миргород);
мозаїчні ікони
  • «Богоматір із немовлям» (2001, смальта);
  • «Нев'янучий цвіт» (2005);
  • «Призри на смирення» (2006, смальта, натуральний камінь).

Співавторка серії ікон для церкви у селі Томашівці (2000–2006) та каплиці у селі Хотянівці (2011).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кириченко Ірина Вікторівна / Довідник членів Національної спілки художників України. Київ. 2003, сторінка 170.

Література[ред. | ред. код]