Кися (річка)
| Кися | |
|---|---|
| Витік | на південно-східній околиці Чернівців |
| • координати | 48°15′06″ пн. ш. 25°58′07″ сх. д. / 48.25167° пн. ш. 25.96861° сх. д. |
| Гирло | Дереглуй |
| • координати | 48°14′01″ пн. ш. 26°00′59″ сх. д. / 48.23361° пн. ш. 26.01639° сх. д. |
| Басейн | Дунаю |
| Країни: |
 Україна |
| Довжина | ~4 км |
Кися (Кіззя, Козія) — річка в Україні, у Глибоцькому районі Чернівецької області. Ліва притока Дереглую (басейн Дунаю).
Опис[ред. | ред. код]
Довжина річки приблизно 4[1] км. Формується з безіменних струмків.
Розташування[ред. | ред. код]
Бере початок на південно-східній околиці Чернівців. Тече переважно на південний схід і на північно-західній околиці Молодії впадає у річку Дереглуй, праву притоку Пруту.
Історичні назви[ред. | ред. код]
Вперше згадана як «Козія» у 1488 році при опису межі села Козмин, на території якого дещо пізніше розвинулися поселення Коровія, Чагор і Молодія. Місцевість біля витоків річки означена словом «руда», тобто «іржаве багно, болото». Згодом ця луговина, в якій ґрунтові води вкривалися рудою, тобто іржавіли, отримала назву «Рудка»[2].
Фіксовані варіанти назви – Козія (1488), Kusa (1773)[3]. Kizya (1877), Kisia (1890), Кізія (1900) [4], рос. Кися (1978)[1].
Назва річечки, найймовірніше, походить від слова «коза», точніше – від зменшувального варіанту «кізя». Семантичний зв'язок простежується також з особовими назвами «Козя», «Козій». Можливо, що місцевість біля річки була в давнину популярним місцем випасання кіз.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Мапа Чернівців. Архів оригіналу за 30 Липня 2017.
- ↑ Старий Берладський шлях, 2023.
- ↑ Distrikt Bukowina (1773–1776) - First Military Survey
- ↑ Словник гідронімів України… — С. 249
Джерела[ред. | ред. код]
- Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 249 (Кіззя № 2)
- Квасецький А. Старий Берладський шлях: Краєзнавчі нариси з історії Буковини. — Чернівці : Місто, 2023. — 252 с.