Кичкирівська сільська рада

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кичкирівська сільська рада
Основні дані
Країна СРСР СРСР УРСР
Україна Україна
Область Малинська округа
Волинська округа
Київська область
Житомирська область
Район Радомишльський район
Малинський район
Адм. центр с. Кичкирі
Утворена 1923 року
Ліквідована 7 грудня 2017 року
Код КОАТУУ 1825084400
Облікова картка Кичкирівська сільська рада 
Склад
Кількість членів 16
Голова ради Максименко Олена Григорівна
Територія та населення
Площа 49,551 км²
Населення 921
Густота 18,59 осіб/км²
Населені пункти 4
Контактні дані
Адреса вул. Центральна, 165, с. Кичкирі, Радомишльський р-н, Житомирська обл., 12254
Мапа

Кичкирівська сільська рада — колишня адміністративно-територіальна одиниця та орган місцевого самоврядування у Радомишльському і Малинському районах Малинської і Волинської округ, Київської й Житомирської областей Української РСР та України з адміністративним центром у с. Кичкирі.

Населені пункти[ред. | ред. код]

Сільській раді підпорядковувались населені пункти:

Населення[ред. | ред. код]

Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення ради, станом на 12 січня 1989 року, становила 1 128 осіб.

Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців сільської ради становила 921 особу[1].

Склад ради[ред. | ред. код]

Рада складалась з 16 депутатів та голови.

Керівний склад сільської ради[ред. | ред. код]

ПІБ Основні відомості Дата обрання Дата звільнення
Максименко Олена Григорівна Сільський голова, 1975 року народження, освіта, позапартійна 26.03.2006 31.10.2010
Максименко Олена Григорівна Сільський голова, 1975 року народження, освіта середня спеціальна, член Партії регіонів 31.10.2010

Примітка: таблиця складена за даними джерела[2]

Історія[ред. | ред. код]

Створена 1923 року в складі с. Кичкирі, хутора Кичкирівський Ліс та слободи Серединка Кичкирівської волості Радомисльського повіту Київської губернії. Станом на 2 лютого 1928 року в підпорядкуванні значаться хутори Дегтярня, Кам'яноломня, Коробочка, Куренище, Потереби та Солом'яні Печі. У списку населених пунктів ради на 15 червня 1926 року ці хутори значаться під загальною назвою Кичкирівські хутори. Станом на 1 жовтня 1941 року хутори Дегтярня, Кам'яноломня, Коробочка, Куренище, Потереби, Солом'яні Печі та слоб. Серединка не перебувають на обліку населених пунктів[3].

Станом на 1 вересня 1946 року сільська рада входила до складу Радомишльського району Житомирської області, на обліку в раді перебувало с. Кичкирі[4], х. Кичкирівський Ліс не перебуває на обліку населених пунктів.

11 серпня 1954 року, відповідно до указу Президії Верховної ради Української РСР «Про укрупнення сільських рад по Житомирській області», до складу ради приєднано села Глиниця, Юрівка (згодом — Нова Юрівка), хутори Брід і Шахарня ліквідованих Глиницької та Юрівської сільських рад Радомишльського району[3].

На 1 січня 1972 року сільська рада входила до складу Радомишльського району Житомирської області, на обліку в раді перебували села Брід, Глиниця, Кичкирі та Нова Юрівка[5].

Припинила існування 7 грудня 2017 року через об'єднання до складу Радомишльської міської територіальної громади Радомишльського району Житомирської області[6].

Входила до складу Радомишльського (7.03.1923 р., 4.01.1965 р.) та Малинського (30.12.1962 р.) районів[3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 26 вересня 2022.
  2. rada.gov.ua
  3. а б в Упоряд. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Довідник: офіційне видання. Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: видавництво «Волинь», 2007. с. 78, 130, 261, 302, 306, 316, 334, 414, 440, 450, 498, 551. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 26 вересня 2022.
  4. Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 вересня 1946 року. Видання перше. Інтернет-архів. Київ: Українське видавництво політичної літератури. 1947. с. 183. Процитовано 24 вересня 2022.
  5. Упоряд. А.Д. Шелягин. Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 січня 1972 року (PDF). Інститут історії України НАН України. Київ: Ордена Червоного Прапора видавництво політичної літератури України, 1973. с. 149. Архів оригіналу (PDF) за 20 жовтня 2021. Процитовано 26 вересня 2022.
  6. Картка постанови. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 1 Травня 2021. Процитовано 2 травня 2021.

Джерела[ред. | ред. код]