Кичко Михайло Васильович
| Михайло Васильович Кичко | |
|---|---|
| Народження |
14 жовтня 1948 (75 років) м. Тернопіль |
| Країна |
 СРСР  Україна |
| Навчання | Національний університет «Львівська політехніка» |
| Діяльність | архітектор |
| Членство | Національна спілка архітекторів України |
Михайло Васильович Кичко (нар. 14 жовтня 1948, м. Тернопіль) — український архітектор. Член НСАУ (1981).
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився Михайло Васильович 1948 року в місті Тернопіль.
Закінчив Львівський політехнічний інститут (1972, нині національний університет «Львівська політехніка»).
Працював у м. Сєверодонецьку (нині Луганська область), від 1973 — в Тернополі: інженер «Опорядбуд», у філії інституту «Діпроцивільпромбуд» (від 1984 — керівник архітектурної групи).
З 1993-2000 — директор інституту «Національно-дослідницького інституту проектреконструкції», нині — головний архітектор проєктів у ТВП «Тернопільархпроект».
Нагороди[ред. | ред. код]
- диплом Держбуду СРСР (1981)
- диплом Держбуду України (1994)
- лауреат обласної мистецької премії імені Пінзеля(2018)
Творчість[ред. | ред. код]
Учасник міжнародної виставки у м. Словен-Градек (1984. Чехословаччина).
Автор статей у фахових журналах й обласній періодиці.
Основні проєкти:
- ПК «Березіль» (1974)
- комплекс споруд видавництва «Збруч» (1980)
- Успенська церква в Тернополі (1993)
- реконструкція західної трибуни центрального стадіону (1998)
- школа у м. Зборів (1985)
- Успенська церква в с. Городище Козівського району Тернопільської області (1989).
Джерела[ред. | ред. код]
- Водоп'ян А., Дем'янова І. Кичко Михайло Васильович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 73. — ISBN 966-528-199-2.