Класи забрудненості води

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Для оцінювання якості води у річках і водоймах їх розділяють за забрудненістю на декілька класів. Класи ґрунтовані на інтервалах питомого комбінаторного індексу забрудненості води (ПКІЗВ) залежно від кількості критичних показників забрудненості (КПЗ). Значення ПКІЗВ визначається по частоті й кратності перевищення ГДК за декількома показниками і може варіювати у водах різної міри забрудненості від 1 до 16 (для чистої води 0). Більшому значенню індексу відповідає гірша якість води.

Аналізовані показники[ред. | ред. код]

Аналізуються не менше 15 показників.

Обов'язковий список:

Методика розрахунку[ред. | ред. код]

Розрахунок значення комбінаторного індексу забрудненості і відносна оцінка якості води проводяться у два етапи: спочатку по кожному досліджуваному інгредієнту і показником забрудненості води, потім розглядається одночасно увесь комплекс забруднюючих речовин і виводиться результуюча оцінка. Значення узагальненого оціночного балу по кожному інгредієнту окремо може коливатися для різних вод від 1 до 16 (для чистої води — 0). Більшому його значенню відповідає вищий ступінь забрудненості води.

Розрахунок комбінаторного індексу забрудненості за показниками[ред. | ред. код]

По кожному інгредієнту за розрахунковий період часу для обраного об'єкта досліджень розраховуються характеристики:

Повторюваність випадків забрудненості[ред. | ред. код]

Повторюваність випадків забрудненості, тобто частота виявлення концентрацій, що перевищують ГДК. Оціночний бал обчислюється як результат лінійної інтерполяції по таких діапазонах:

Повторюваність, % Характеристика забрудненності води Частковий оціночний балл з повторюваності
[1[1]; 10) Одинична [1,2)
[10; 30) Нестійка [2,3)
[30; 50) Стійка [3,4)
[50; 100] Характерна 4

Середнє значення кратності[ред. | ред. код]

Середнє значення кратності перевищення ГДК, розраховується тільки за результатами аналізу проб, де таке перевищення спостерігається. Результати аналізу проб, в яких концентрація забруднюючої речовини була нижче ГДК, в розрахунок не включають. Оціночний бал розраховується як результат лінійної інтерполяції за такими діапазонами: Для 1—2-го класів небезпечності забруднюючої речовини:

Кратність
перевищення ГДК
Характеристика
рівня забрудненості
Частковий оціночний балл
за кратністю перевищення
(1,2) Низький [1,2)
[2,3) Середній [2,3)
[3,5) Високий [3,4)
[5,∞) Екстремально високий 4

Для 3-4-го класу небезпечності забруднюючої речовини крім нафтопродуктів, фенолів, міді, заліза загального:

Кратність
перевищення ГДК
Характеристика
рівня забрудненності
Частковий оціночний балл
за кратністю перевищення
(1,2) Низький [1,2)
[2,10) Середній [2,3)
[10,50) Високий [3,4)
[50,∞) Екстремально високий 4

Для речовин 4-го класу небезпечності: нафтопродукти, феноли, мідь, залізо загальне

Кратність
перевищення ГДК
Характеристика
рівня забрудненості
Частковий оціночний балл
за кратністю перевищення
(1,2) Низький [1,2)
[2,30) Середній [2,3)
[30,50) Високий [3,4)
[50,∞) Екстремально високий 4

Узагальнений оціночний бал[ред. | ред. код]

Узагальнений оціночний бал розраховується для показника як твір двох чисел: часткового оціночного бала по повторюваності випадків забруднення та середній кратності перевищення ГДК.

Розрахунок ПКІЗВ[ред. | ред. код]

ПКІЗВ розраховується як середній узагальнений оціночний бал по всіх аналізованих показниках

Коефіцієнт запасу[ред. | ред. код]

Якщо узагальнений оціночний бал за конкретним показником перевищує 9, то такий показник є критичним. При кількості критичних показників 6 і більше вода без подальших розрахунків відноситься до класу «екстремально брудна».

Коефіцієнт запасу розраховується залежно від числа критичних показників забрудненості (КПЗ) :

Визначення класу забрудненості[ред. | ред. код]

У методиці розрахунку наведено таблицю, де границі класів забрудненості залежать від коефіцієнта запасу. Той же результат можна отримати, якщо не змінювати границі в таблиці, а перед підстановкою розділити ПКІЗВ на коефіцієнт запасу

Клас Розряд ПКІЗВ / назва
1 < 1 умовно чиста
2 1—2 слабо забруднена
3 a 2—3 забруднена
б 3—4 дуже забруднена
4 а 4—6 брудна
б 6—8 брудна
в 8—10 дуже брудна
г 10—11 дуже брудна
5 понад 11 екстремально брудна

Вагомі заходи вживаються для запобігання зростаючого забруднення водних об'єктів стічними водами. Стічні води це води, що відводяться після використання у побутовій чи виробничій діяльності людини. За своєю природою забруднення діляться на мінеральні, органічні, бактеріологічні та біологічні.

Із загальної кількості стічних вод 69 % є умовно чистими, 18 % — забрудненими і 13 % — нормативно-очищеними. Суворі критерії для розподілу промислових стічних вод на нормативно-очищені, забруднені і умовно-чисті не знайдені. Неочищені стічні води мають потребу в багаторазовому розведенні їх чистою водою. Особливо забруднюючими є виробництва нафтопереробної, целюлозно-паперової та хімічної промисловості. Нормативно-очищені води теж містять забруднення, і для їхнього розведення потрібно на кожен 1 м3 до 6—12 м3 свіжої води.

Див. також[ред. | ред. код]

Ресурси Інтернету[ред. | ред. код]

  • РД 52.24.643-2002 Методические указания. Метод комплексной оценки степени загрязнённости поверхностных вод по гидрохимическим показателям. Архів оригіналу за 17 серпня 2012.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. При значеннях повторюваності менших від 1 % приймається оціночний балл рівний 0