Класи забрудненості води
Для оцінювання якості води у річках і водоймах їх розділяють за забрудненістю на декілька класів. Класи ґрунтовані на інтервалах питомого комбінаторного індексу забрудненості води (ПКІЗВ) залежно від кількості критичних показників забрудненості (КПЗ). Значення ПКІЗВ визначається по частоті й кратності перевищення ГДК за декількома показниками і може варіювати у водах різної міри забрудненості від 1 до 16 (для чистої води 0). Більшому значенню індексу відповідає гірша якість води.
Аналізовані показники[ред. | ред. код]
Аналізуються не менше 15 показників.
Обов'язковий список:
- Розчинений у воді кисень
- Біохімічне споживання кисню — БСК5(О2)
- Хімічне споживання кисню — ХСК
- Феноли
- Нафтопродукти
- Нітрит-іони (NO2)
- Нітрат-іони (NO3)
- Амоній-іон (NH4+)
- Залізо загальне
- Мідь (Cu2+)
- Цинк (Zn2+)
- Нікель (Ni2+)
- Марганець (Mn2+)
- Хлориди
- Сульфати
Методика розрахунку[ред. | ред. код]
Розрахунок значення комбінаторного індексу забрудненості і відносна оцінка якості води проводяться у два етапи: спочатку по кожному досліджуваному інгредієнту і показником забрудненості води, потім розглядається одночасно увесь комплекс забруднюючих речовин і виводиться результуюча оцінка. Значення узагальненого оціночного балу по кожному інгредієнту окремо може коливатися для різних вод від 1 до 16 (для чистої води — 0). Більшому його значенню відповідає вищий ступінь забрудненості води.
Розрахунок комбінаторного індексу забрудненості за показниками[ред. | ред. код]
По кожному інгредієнту за розрахунковий період часу для обраного об'єкта досліджень розраховуються характеристики:
Повторюваність випадків забрудненості[ред. | ред. код]
Повторюваність випадків забрудненості, тобто частота виявлення концентрацій, що перевищують ГДК. Оціночний бал обчислюється як результат лінійної інтерполяції по таких діапазонах:
Повторюваність, % | Характеристика забрудненності води | Частковий оціночний балл з повторюваності |
---|---|---|
[1[1]; 10) | Одинична | [1,2) |
[10; 30) | Нестійка | [2,3) |
[30; 50) | Стійка | [3,4) |
[50; 100] | Характерна | 4 |
Середнє значення кратності[ред. | ред. код]
Середнє значення кратності перевищення ГДК, розраховується тільки за результатами аналізу проб, де таке перевищення спостерігається. Результати аналізу проб, в яких концентрація забруднюючої речовини була нижче ГДК, в розрахунок не включають. Оціночний бал розраховується як результат лінійної інтерполяції за такими діапазонами: Для 1—2-го класів небезпечності забруднюючої речовини:
Кратність перевищення ГДК |
Характеристика рівня забрудненості |
Частковий оціночний балл за кратністю перевищення |
---|---|---|
(1,2) | Низький | [1,2) |
[2,3) | Середній | [2,3) |
[3,5) | Високий | [3,4) |
[5,∞) | Екстремально високий | 4 |
Для 3-4-го класу небезпечності забруднюючої речовини крім нафтопродуктів, фенолів, міді, заліза загального:
Кратність перевищення ГДК |
Характеристика рівня забрудненності |
Частковий оціночний балл за кратністю перевищення |
---|---|---|
(1,2) | Низький | [1,2) |
[2,10) | Середній | [2,3) |
[10,50) | Високий | [3,4) |
[50,∞) | Екстремально високий | 4 |
Для речовин 4-го класу небезпечності: нафтопродукти, феноли, мідь, залізо загальне
Кратність перевищення ГДК |
Характеристика рівня забрудненості |
Частковий оціночний балл за кратністю перевищення |
---|---|---|
(1,2) | Низький | [1,2) |
[2,30) | Середній | [2,3) |
[30,50) | Високий | [3,4) |
[50,∞) | Екстремально високий | 4 |
Узагальнений оціночний бал[ред. | ред. код]
Узагальнений оціночний бал розраховується для показника як твір двох чисел: часткового оціночного бала по повторюваності випадків забруднення та середній кратності перевищення ГДК.
Розрахунок ПКІЗВ[ред. | ред. код]
ПКІЗВ розраховується як середній узагальнений оціночний бал по всіх аналізованих показниках
Коефіцієнт запасу[ред. | ред. код]
Якщо узагальнений оціночний бал за конкретним показником перевищує 9, то такий показник є критичним. При кількості критичних показників 6 і більше вода без подальших розрахунків відноситься до класу «екстремально брудна».
Коефіцієнт запасу розраховується залежно від числа критичних показників забрудненості (КПЗ) :
Визначення класу забрудненості[ред. | ред. код]
У методиці розрахунку наведено таблицю, де границі класів забрудненості залежать від коефіцієнта запасу. Той же результат можна отримати, якщо не змінювати границі в таблиці, а перед підстановкою розділити ПКІЗВ на коефіцієнт запасу
Клас | Розряд | ПКІЗВ / | назва |
---|---|---|---|
1 | < 1 | умовно чиста | |
2 | 1—2 | слабо забруднена | |
3 | a | 2—3 | забруднена |
б | 3—4 | дуже забруднена | |
4 | а | 4—6 | брудна |
б | 6—8 | брудна | |
в | 8—10 | дуже брудна | |
г | 10—11 | дуже брудна | |
5 | понад 11 | екстремально брудна |
Вагомі заходи вживаються для запобігання зростаючого забруднення водних об'єктів стічними водами. Стічні води це води, що відводяться після використання у побутовій чи виробничій діяльності людини. За своєю природою забруднення діляться на мінеральні, органічні, бактеріологічні та біологічні.
Із загальної кількості стічних вод 69 % є умовно чистими, 18 % — забрудненими і 13 % — нормативно-очищеними. Суворі критерії для розподілу промислових стічних вод на нормативно-очищені, забруднені і умовно-чисті не знайдені. Неочищені стічні води мають потребу в багаторазовому розведенні їх чистою водою. Особливо забруднюючими є виробництва нафтопереробної, целюлозно-паперової та хімічної промисловості. Нормативно-очищені води теж містять забруднення, і для їхнього розведення потрібно на кожен 1 м3 до 6—12 м3 свіжої води.
Див. також[ред. | ред. код]
Ресурси Інтернету[ред. | ред. код]
- РД 52.24.643-2002 Методические указания. Метод комплексной оценки степени загрязнённости поверхностных вод по гидрохимическим показателям. Архів оригіналу за 17 серпня 2012.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ При значеннях повторюваності менших від 1 % приймається оціночний балл рівний 0