Кленят

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кленят
Необхідні компоненти борошно

Кленят (Klenät, kleinur, klena, klejne, kleina, kleyna та fattigmann) — смажена випічкa у вигляді крил ангела, що поширеної в скандинавських країнах, а також у решті Європи та Сполучених Штатів. У сусідніх країнах (таких як Литва, зустрічається під назвою žagarėliai) і країнах Східної Європи (таких як Румунія під назвою minciunele або Україні, під назвою креплі). Назва пов'язана зі словом «клен», шведським терміном «стрункий»[1], але спочатку має нижньонімецьке походження, що може вказувати на те, що випічка була спочатку німецькою. Готується з розплющеного тіста, нарізаного невеликими трапеціями. Посередині прорізається щілина, а потім один або обидва кінці протягуються через щілину, щоб утворити «вузол». Потім клейну обсмажують в олії чи іншому жирі. Згодом можна посипати цукровою пудрою і корицею.

У Скандинавії кленят традиційно їдять на Різдво[2][3] найчастіше в південних частинах Швеції, а також в Ісландії, Норвегії, Фарерських островах, Гренландії та Данії, країнах Балтії, а також у Північній Німеччині.[4] Їх можна посипати цукром. Ісландський клейнур — дуже поширена повсякденна випічка, яку продають у пекарнях (поодиноко) і в магазинах (у мішках по десять штук) по всій країні та їдять просто.[5]

Кленатер схожий на американський круллер.

Історія[ред. | ред. код]

Кленят — давній вид тіста[4], який згадується в Данії ще в XIV столітті та з'являється в данських та ісландських кулінарних книгах у XVIII та ХІХ століттях.[6] Вони також згадуються у шведській поемі Анни Марії Ленгрен 1800 року під назвою Grevinnans besök (Візит графині). У поемі графиню запрошують на вечерю до дому пастора, де їй подають антре як частину основної страви.[7][8] Кленят також часто фігурує в різдвяних оповіданнях відомої шведської письменниці Сельми Лагерлеф, лауреата Нобелівської премії з літератури 1909 року[9].

Регіональні відмінності[ред. | ред. код]

У Норвегії кленяти відомі як Fattigmann і зазвичай виготовляються з кардамону .

У Норвегії кленяти відомі як fattigmann (бідняк) або fattigmannsbakkels (випічка для бідняків), оскільки, як кажуть, висока вартість виробництва печива може призвести до зубожіння (fattig).[10] Fattigmann, як правило, готується з корицею, кардамоном і краплеюконьяку, а також іншими інгредієнтами, переліченими нижче.[11]

Їх також вживають у їжу в районах Північної Америки, де скандинави оселилися в ХІХ на початку ХХ століття.[12][13]

Подібну випічку під назвою «calzones rotos» (буквально «розірвані трусики») їдять взимку в Чилі.

Підготовка[ред. | ред. код]

Клеят в Данії

Тісто для кленята готують з борошна, яєчних жовтків, цукру[3][14] і маргарину або масла.[15] Тісто розкатують, а потім нарізають на смужки,[4] в Ісландії часто за допомогою спеціального різального колеса, яке називається kleinujárn (також можна використовувати різак для піци). Розмір може бути різним, але приблизно 10 centimetres (4 in) довгий характерний. Сирі смужки накривають плівкою і залишають відпочивати на дві години в холодному місці.[16] Потім їх обсмажують на олії або інколи на смальці, і тісто набирає форму.[3] Традиційно ісландці смажили клейнур на овечому жирі, але сьогодні зазвичай використовують олію.

Лимонний сік,[15] бренвін або коньяк є необов'язковими інгредієнтами кленята. Замість цього можна використовувати воду, змішану з оцтовою кислотою.[4][15] Альтернативним типом кленята є смердегсклентер.

Кленят слід зберігати в сухому місці.[4] Не просмажене тісто можна зберігати в холодильнику тиждень. Кленяти найкраще подавати середньо теплими та щойно спеченими.[17]

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Matlexicon - Klenät (швед.). Milda (Unilever). Архів оригіналу за 9 листопада 2003. Процитовано 9 листопада 2009.
  2. Liten ordbok om mat. Aftonbladet (швед.). December 1998. Процитовано 9 листопада 2009.
  3. а б в Klenät. Nationalencyklopedin (швед.). Процитовано 9 листопада 2009.
  4. а б в г д Klenäter (klenor) (швед.). Menyse.com. Процитовано 9 листопада 2009.
  5. Inés Pacheco, Let's Go: Europe on a Budget 2008, New York: Macmillan, 2008, ISBN 978-0-312-37858-5, p. 536.
  6. Kruse, Fie (27 липня 2012). 21 Cakes Invented in Denmark. Samvirke (дан.). Процитовано 27 листопада 2017.
  7. Lenngren, Anna Maria (1852). Skalde-försök (швед.). Bonnier. с. 83.
  8. Grevinnans besök (швед.). Portal Dagensvisa. Процитовано 9 листопада 2009.
  9. Sewall, Lena. I Selmas julspår. Nya Wermlands-Tidningen (швед.). Архів оригіналу за 19 липня 2011. Процитовано 9 листопада 2009.
  10. Fattigmann. Uncle Phaedrus. Процитовано 8 лютого 2013.
  11. Fattigmann | Kaker | TINE.no.
  12. Term: fattigmanns bakkels (food). Dictionary of Wisconsin History. Архів оригіналу за 11 червня 2011. Процитовано 9 листопада 2009.
  13. Burckhardt, Ann (2004). A cook's tour of Minnesota. Minnesota Historical Society. с. 58. ISBN 978-0-87351-468-2. Fattigmann.
  14. Friis, Margit (1948). Bord duka dig: Margit Friis' kokbok (швед.). Allhem. с. 78.
  15. а б в Klenäter. Hemmets Journal (швед.). Процитовано 9 листопада 2009.
  16. Klenäter (швед.). MixWell. Архів оригіналу за 14 липня 2011. Процитовано 9 листопада 2009.
  17. Bakning (швед.). Dansukker. Процитовано 9 листопада 2009.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)