Клер Блум

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Клер Блум
англ. Claire Bloom
Народилася 15 лютого 1931(1931-02-15)[3][4][…] (93 роки)
Фінчліd, Барнет, Великий Лондон, Лондон[d], Англія, Велика Британія
Громадянство  Велика Британія
Діяльність акторка, автобіографка, акторка театру, кіноакторка
Alma mater Центральна Школа сценічної мови та драматичного мистецтва[5] і Ґілдголська школа музики й театру
Роки діяльності 19482020
У шлюбі з Гіллард Елкінсd, Філіп Рот і Род Стайгер
Діти Анна Стайгерd
Брати / сестри Джон Блумd
IMDb nm0001954
Нагороди та премії

CMNS: Клер Блум у Вікісховищі

Клер Блум (англ. Claire Bloom; нар. 15 лютого 1931, Лондон) — британська акторка театру, кіно та телебачення.

Життєпис[ред. | ред. код]

Патриція Клер Блум народилася 13 лютого 1931 року у Лондоні. Її предки як з боку матері (Гравицькі), так й з боку батька (Блюменталь) були єврейськими іммігрантами з Російської імперії (дід з боку батька — з під Гродно, бабуся Поліна по материній лінії прибула до Англії близько 1900 року з Риги). Батьки Клер народились в Англії, — батько у Ліверпулі, мати у Лондоні.

Після навчання у Гілдголській школі музики та театру, а також у Центральній школі сценічної мови та драматичного мистецтва, Блум дебютувала у радіопрограмах BBC. 1946 року вона вперше з'явилася на театральній сцені, а рік потому вже зіграла разом з Річардом Бертоном та Джоном Гілгудом в успішній п'єсі «Леді не для спалення». Ще через рік отримала добрі відгуки за виконання ролі Офелії в «Гамлеті». У подальші роки своєї театральної кар'єри Клер Блум з'явилася у багатьох знаменитих п'єсах, як у Лондоні, так і в Нью-Йорку.

Її кінодебют відбувся 1948 року, але справжній успіх прийшов 1952 року, коли вона знялася у головній ролі разом з Чарлі Чапліном у його фільмі «Вогні рампи». Ця роль принесла акторці премію BAFTA у категорії Найобіцяючий новачок. Після цього вона з'явилася ще в кількох відомих костюмованих фільмах, серед яких «Річард III» (1955), «Александр Великий» (1956), «Брати Карамазови» (1958) та «Чудесний світ братів Грімм» (1962).

Більш сучасними були ролі Клер Блум у таких стрічках як «Будинок з привидами» (1963), «Чарлі» (1968) та «Острови в океані» (1977). 1989 року вона знялася у Вуді Аллена в фільмі «Злочини і проступки». Знімалася в Голлівуді, де найвідомішу роль виконала у фільмі «Денне світло» (1996) з Сильвестром Сталлоне у головній ролі.

На телебаченні Блум також зіграла багато яскравих ролей у телефільмах та телесеріалах. 1986 року за роль у фільмі «Країна тіней» (1985), де вона зіграла дружину К. С. Льюїса — американську письменницю Джой Девідмен, Клер Блум отримала другу премію BAFTA — у категорії Найкраща акторка.

1996 року вийшла її автобірграфічна книга «Залишаючи ляльковий дім» (англ. Leaving a Doll's House: A Memoir)[6].

2013 року нагороджена орденом Британської імперії командорського ступеня[7].

Особисте життя[ред. | ред. код]

Блум тричі виходила заміж, усі шлюби завершилися розлученням:

  • 1959—1969 — Род Стайгер, американський актор. 13 лютого 1960 року у пари народилася дочка Анна Стайгер, оперна співачка.
  • 1969—1972 — Гіллард Елкінс, американський театральний і кінопродюсер.
  • 1990—1995 — Філіп Рот, американський письменник, з яким акторка перебувала у стосунках з 1976 року[8].

Фільмографія[ред. | ред. код]

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
1952 ф Вогні рампи Limelight Тереза
1953 ф Невинні в Парижі Innocents in Paris Сьюзен Роббінс
1955 ф Річард III Richard III леді Анна
1956 ф Александр Великий Alexander the Great Барсіна
1958 ф Брати Карамазови The Brothers Karamazov Катя
1959 ф Озирнись у гніві Look Back in Anger Гелена Чарльз
1961 тф Анна Кареніна Anna Karenina Анна Кареніна
1962 ф Дивовижний світ братів Грімм The Wonderful World of the Brothers Grimm Доротея Грімм
1963 ф Будинок з привидами The Hanging Теодора
1963 ф Учитель з Віджевано Il maestro di Vigevano Ада
1964 ф Вища невірність Alta infedelta Лаура
1965 ф Шпигун, що прийшов із холоду The Spy Who Came In from the Cold Нен Перрі
1968 ф Чарлі Charly Еліс Кіннан
1973 ф Ляльковий дім A Doll's House Нора Гельмар
1977 ф Острови в океані Islands in the Stream Одрі Гадсон
1979 с За кулісами Білого дому Backstairs at the White House Едіт Вілсон
1980 тф Гамлет Hamlet Гертруда
1981 ф Битва титанів Clash of the Titans Гера
1981 с Повернення у Брайдсхед Brideshead Revisited леді Марчмейн
1985 тф Країна тіней Shadowland Джой Девідмен
1985 тф Енн та Деббі Ann and Debbie Деббі
1986 ф Анастасія: Загадка Анни Anastasia: The Mystery of Anna цариця Олександа Федорівна
1989 ф Злочини і проступки Crimes and Misdemeanors Меріан Розенталь
1992 с Міс Марпл: Дзеркало тріснуло Miss Marple: The Mirror Crack'd from Side to Side Марина Грег
1995 ф Могутня Афродіта Might Aphrodite місіс Слоан
1996 ф Денне світло Daylight Елеанор Тріллінг
2002 ф Книга Єви The Book of Eva Єва Смоллвуд
2003 ф Мріючи про Аргентину Imaging Argentina Сара Штернберг
2004 с Закон і порядок: Злочинні наміри Law& Order. Criminal Intent Меріон Вітні
2006 с Міс Марпл Агати Крісті: Клацни пальцем тільки раз Agatha Christie's Marple: By the Pricking of My Tumbs тітка Ада
2006 тф Справа Чаттерлей The Chatterley Affair старша Гелен
2006 ф Каламазу? Kalamazoo? Елеонора
20092010 с Доктор Хто: Кінець часу Doctor Who: The End of Time жінка
2010 ф Король говорить! The King's Speech королева Марія
2015 с Убивства в Мідсомері Midsomer Murders Матильда Стоу
2019 с Літо ракет Summer of Rockets тітка Мері

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #119438097 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. SNAC — 2010.
  4. а б Internet Broadway Database — 2000.
  5. High Profile AlumniЦентральна Школа сценічної мови та драматичного мистецтва.
  6. Leaving a Doll's House Critical Essays - eNotes.com. eNotes (англ.). Архів оригіналу за 3 Березня 2016. Процитовано 23 травня 2020.
  7. Blackadder pair on honours list. BBC News (брит.). 14 червня 2013. Архів оригіналу за 8 Серпня 2019. Процитовано 22 травня 2020.
  8. Staff, Guardian (3 жовтня 1998). The wrath of Roth. the Guardian (англ.). Архів оригіналу за 4 Липня 2020. Процитовано 22 травня 2020.

Посилання[ред. | ред. код]