Клінгер (став)
| Тайх Клінгер Tajch Klinger | ||||
|---|---|---|---|---|
.jpg) | ||||
| 48°27′05″ пн. ш. 18°53′00″ сх. д. / 48.45139° пн. ш. 18.88333° сх. д.Координати: 48°27′05″ пн. ш. 18°53′00″ сх. д. / 48.45139° пн. ш. 18.88333° сх. д. | ||||
| Розташування | ||||
| Країна |
 Словаччина[1] | |||
| Регіон | Банська Штявниця[1] | |||
| Прибережні країни |
Словаччина | |||
| Геологічні дані | ||||
| Тип | Водосховище | |||
| Група озер | Тайхи | |||
| Розміри | ||||
| Площа поверхні | 0,021 км² | |||
| Висота | 683 м | |||
| Глибина макс. | 11 м | |||
| Об'єм | 0,158 км³ | |||
| Вода | ||||
| Басейн | ||||
| Інше | ||||
| Статус спадщини | cultural heritage of Slovakiad[1] | |||
| Міста та поселення | Банська Штявниця | |||
  Клінгер (став) (Словаччина) | ||||
| ||||
|
| ||||
 Тайх Клінгер у Вікісховищі | ||||
Тайх Клінгер (словац. Tajch Klinger) — штучне водосховище в Штявницьких горах у Словаччині, приблизно в 1 км на південний захід від центру міста Банська Штявниця. Один із менших колишніх тайхів (від німецького der Teich — став) — штучних водосховищ, що перекривають воду для живлення гірничих і металургійних машин і обладнання в історичному шахтарському районі Банська Штявніца.
Водосховище було побудоване на північному схилі пагорба Vtáčnik (800 м над рівнем моря) на початку другої половини XVIII століття за проектом гірничного інженера Йозефа Кароля Пекла. Вперше згадується в 1765 році. Воно отримало свою назву тайх Klinger (або Klingerštôlniansky tajch) від назви штольні, нижче входу до котрої воно було побудоване. У 1829 році дамбу розібрали, а до 1833 року з отриманого з неї матеріалу побудували нову дамбу, яка розташовувалася трохи нижче старої і трохи вище від неї інша. Матеріал, котрого бракувало, транспортували з району перевалу Червона Студня спеціально побудованою залізницею, яка була першим таким транспортним засобом у сучасній Словаччині.
Площа водосховища становила 2,10 га, максимальна глибина — 11,0 м, об'єм зібраної води — 157 900 м³. Вода у водосховище подавалася 5 колекторами загальною довжиною 8 км, головним чином із водозаборів на схилах сусідніх гір: Танад (939 м над рівнем моря) і Парадаж (939 м над рівнем моря). Накопичена вода приводила в дію різноманітні пристрої найближчих гірничих заводів: Анджея, Максиміліана та Зигмунта.
Вже в першій половині 19 століття водосховище почали використовувати як басейн. У той же час, однак, він використовувався сусідніми тютюновими фабриками до 1907 року. Ще до Першої світової війни на водосховищі було обгороджено два дерев'яних басейни, з чотирьох боків оточені дерев'яними кабінками, що слугували гардеробами та роздягальнями. В даний час водосховище використовується тільки в рекреаційних цілях.
- Kelemen Albert et al.: Štiavnicé vrchy. Turistický sprievodca ČSSR č. 16, вид. Спорт, Slovenské telovýchovné vydavateľstvo, Братислава 1986.
- Štiavnicé vrchy. Туристична карта 1:50 000 , ред. VKÚ Harmanec 2006, випуск 4,ISBN 80-8042-421-7 .
- [1] Про Клінгерське водосховище словацькою.