Клінічний провулок (Київ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Клінічний провулок
Київ
Місцевість Олександрівська слобідка
Район Солом'янський
Назва на честь Хірургічної клініки Київського університету
Загальні відомості
Протяжність 200 м
Координати початку 50°25′05″ пн. ш. 30°29′13″ сх. д. / 50.418250° пн. ш. 30.487056° сх. д. / 50.418250; 30.487056Координати: 50°25′05″ пн. ш. 30°29′13″ сх. д. / 50.418250° пн. ш. 30.487056° сх. д. / 50.418250; 30.487056
Координати кінця 50°25′01″ пн. ш. 30°29′17″ сх. д. / 50.417111° пн. ш. 30.488194° сх. д. / 50.417111; 30.488194
поштові індекси 03110
Транспорт
Автобуси А 12
Рух двосторонній
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Забудова садибна малоповерхова
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 10700
У проєкті OpenStreetMap пошук у Nominatim
Мапа
Мапа

Кліні́чний прову́лок — провулок у Солом'янському районі м. Києва, місцевість Олександрівська слобідка. Пролягає від Клінічної вулиці до кінця забудови (яр).

Історія[ред. | ред. код]

Провулок виник у 2-й половині 20-х років ХХ століття. В ті роки згадувався як Пономарівський або Семенівський. Сучасна назва — з 1938 року.

У 1950-ті роки незабудована частина провулку між Семенівською та Городньою вулицями набула назву 2-й Клінічний провулок, з 1955 року — Таллінська (Талінська) вулиця[1], вулиця ліквідована 1977 року[2] в зв'язку з переплануванням місцевості.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 5 липня 1955 року № 857 «Про перейменування вулиць м. Києва», ч. 1, ч. 2. // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 4. Спр. 796. Арк. 123–149. [Архівовано з першоджерела 2 квітня 2013.] [Архівовано з першоджерела 2 квітня 2013.]
  2. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 5 вересня 1977 року № 1350 «Про перейменування та впорядкування найменувань вулиць м. Києва» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 1737. Арк. 384–393. (Бюлетень виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів. — 1977. — № 9. — С. 7–11.) [Архівовано з першоджерела 26 липня 2013.]

Джерела[ред. | ред. код]