Клінішов Григорій Омелянович
| Клінішов Григорій Омелянович | |
|---|---|
| Народився |
30 листопада 1930 с. Акулово, Бельківський район, Рязанська область, РРФСР, СРСР |
| Помер |
17 червня 2023 (92 роки) Москва, Росія |
| Країна |
 СРСР →  Росія |
| Діяльність | фізик-ядерник |
| Alma mater | МІФІ |
| Заклад | Російський федеральний ядерний центр у Сарові |
| Науковий ступінь | кандидат фізико-математичних наук |
| Нагороди |
  |
Григорій Омелянович Клінішов (30 листопада 1930 року, с. Акулово, Бельківський район, Рязанська область, РРФСР, СРСР — 17 червня 2023 року, Москва, Росія) — радянський інженер-фізик, кандидат фізико-математичних наук (1967). Лауреат Ленінської премії (1962). Один із творців першої радянської двоступінчастої термоядерної бомби РДС-37[1].
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 30 листопада (за іншими даними — 30 жовтня) 1930 року в селі Акулово Більківського району Рязанської області (нині — Клепиковський район Рязанської області) в селянській родині.
Близько 1934 року родина Клінішових переїхала до Москви. Закінчивши школу, вступив до Московського механічного інституту, пізніше перейменованого на Московський інженерно-фізичний інститут (нині — Національний дослідницький ядерний університет «МІФІ»). Після закінчення закладу вищої освіти в 1954 році був направлений до КБ-11 (нині — Всеросійський науково-дослідний інститут експериментальної фізики), де працював інженером у теоретичному відділенні, очолюваному Андрієм Сахаровим.
У 1967 році Клінішову було присвоєно науковий ступінь кандидата фізико-математичних наук. 1973 року очолив теоретичний відділ КБ-11. З січня 2002 року — провідний науковий співробітник відділу.
17 червня 2023 року був виявлений мертвим у власній квартирі на Космодаміанській набережній у Москві. Як повідомляло інформаційне агентство Regnum, імовірно, Клінішов дочекався моменту, коли родичі, які проживали з ним, ненадовго вийдуть з дому, і наклав на себе руки. «Він залишив передсмертну записку, яка була поруч із тілом. У ній чоловік попрощався з рідними», — цитувало джерело в екстрених службах агентство « ТАРС»[1].
Нагороди[ред. | ред. код]
Заслуги Клінішова були відзначені наступними нагородами та преміями:
- орден Трудового Червоного Прапора (1956);
- Ленінська премія (1962).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б В Москве покончил с собой один из создателей термоядерной бомбы Григорий Клинишов. ТАСС. 21 червня 2023. Процитовано 21 червня 2023.
Література[ред. | ред. код]
- Атомный проект СССР: документы и материалы: [в 3 т.] / Под общ. ред. Л. Д. Рябева. — Саров: РФЯЦ-ВНИИЭФ; М.: ФИЗМАТЛИТ, 2009. — Т. 3. Водородная бомба, 1945—1956. — Кн. 2 / Гос. корпорация по атом. энергии «Росатом». — 596 с.
- Награды Отечества / Под общей ред. Р. И. Илькаева. — Саров : ФГУП «РФЯЦ-ВНИИЭФ», 2006. — 170 с. — ISBN 5-9515-0066-4.
- Создатели ядерного оружия. КБ-11 (РФЯЦ-ВНИИЭФ) / [авт.-сост.: В. Т. Солгалов, Э. А. Астафьева, О. А. Погодина]; под ред. Р. И. Илькаева; Федер. гос. унитар. предприятие «РФЯЦ-ВНИИЭФ». — Саров : ФГУП «РФЯЦ-ВНИИЭФ», 2004. — Т. 1. — 357 с.
