Кліо
| Кліо Κλειώ | |
|---|---|
 Кліо | |
| Покровителька історії | |
| Божество в | давньогрецька релігія і давньогрецька міфологія |
| Місцевість | Стародавня Греція |
| Батько | Зевс[1] |
| Мати | Мнемосіна |
| Брати/сестри | Калліопа, Евтерпа, Талія, Мельпомена, Полігімнія, Ерато, Терпсіхора, Уранія |
| Чоловік | Пієр |
| Діти | Гіакінт |
| Атрибути | сонячний годинник, сувій та грифельна паличка |
| Частина від | Музи |
| Похідна робота | Cliod |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Клі́о (грец. Κλειώ — буквально «та що дарує славу», лат. Clio) — одна з дев'яти муз, покровителька історії; зображується, як правило, із сувоєм та грифельною паличкою в руках. Іноді атрибутом Кліо був сонячний годинник, оскільки вона стежила за плином часу.
Згідно з Діодором, отримала ім'я від того, що оспівування в поезії дає людині, яка оспівується, велику славу (Клеос)[2].
Афродіта вселила їй любов до Пієра, коли та соромила богиню за любов до Адоніса. Кліо народила від Пієра сина Гіакінта[3].
Метафорично Кліо — історія[4][1].
На зображеннях[ред. | ред. код]
Її зображували молодою жінкою з духовним, задумливим обличчям[4]. У ранній традиції її зображували з грифелем та сувоєм папірусу або пергаменту, або з футляром, скринькою для сувоїв[5].
У 1593 році італійський письменник Чезаре Ріпа[it] у своїй книзі «Іконологія» запропонував наступні алегоричні атрибути для зображень Кліо:
- Лавровий вінок (символ доблесті і благородства)
- Труба (символ слави)
- Том історичної праці
Яскравим прикладом використання Кліо цих атрибутів в живописі є картина Яна Вермера «Алегорія живопису» (1667).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Греческая мифология. КЛИО. Архів оригіналу за 19 жовтня 2014. Процитовано 14 вересня 2014.
- ↑ Диодор Сицилийский. Историческая библиотека IV 7, 4
- ↑ Псевдо-Аполлодор. Мифологическая библиотека I 3, 1; 3, 3
- ↑ а б Клио — Советская историческая энциклопедия — Энциклопедии & Словари. Архів оригіналу за 11 червня 2015. Процитовано 14 вересня 2014.
- ↑ Клио — Большой энциклопедический словарь — Энциклопедии & Словари. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 14 вересня 2014.
Література[ред. | ред. код]
- Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.