Князівство Тринідад
| Князівство Тринідад | |
| Прапор | Герб |
 |  |
| Дата створення / заснування | 1893 |
|---|---|
| Засновник | James Harden-Hickeyd |
| Форма правління | монархія |
| Мова комунікації | англійська, французька і португальська |
| Час/дата припинення існування | 1895 |
| Площа | 4769 км² |
 | |
 Князівство Тринідад у Вікісховищі | |
Князівство Тринідад — короткочасна невизнана держава, проголошена в 1893 році[1], коли американець Джеймс Гарден-Гікі оголосив право на безлюдні острови Тріндад у Південній Атлантиці. Він оголосив себе Яковом I, князем Тринідаду[2][3] і мав намір, щоб острови під його керівництвом стали військовою диктатурою.[2] На той час це була нічія територія, як згодом стала спірною між Великою Британією та Бразилією. Тепер острови є частиною Бразилійського штату Еспіріту-Санту на південному сході Бразилії.[4][5][6][7][8][9][10]
Ім'я[ред. | ред. код]
Оригінальна назва острова, Тріндаді, португальською означає «трійця»; Тринідад є іспанським однорідним словом. Незрозуміло, чому Гарден-Гіклі вирішив перекласти назву з португальської на іспанську, а не з англійської. Раніше сусідній острів Вознесіння, коли він перейшов до Великої Британії, було перейменовано з оригінальної португальської назви Ascensão.
Історія[ред. | ред. код]
Під час подорожі до Тибету перед одруженням Гарден-Гікі помітив крихітний острів Тріндаде в південній частині Атлантичного океану, на який ніколи не претендувала жодна країна і який юридично була terra nullius. У 1893 році, бажаючи незалежної держави, де він міг би служити її правителем, він захопив острів і проголосив себе Яковом I, князем Тринідаду.
Князь розробив поштові марки, національний прапор і герб, заснував лицарський орден Хрест Тринідаду. Для перевезення колоністів він купив шхуну, призначив пана Ле графа де ла Буасьєра державним секретарем і відкрив консульство на 217 Вест-36-й вулиці в Нью-Йорку. Для фінансування будівництва інфраструктури на острові він почав випускати державні облігації.
У липні 1895 року островом спробували заволодіти британці, обґрунтовуючи свої претензії візитом 1700 року англійського астронома Едмунда Галлея. Британці планували використовувати острів як станцію телеграфного кабелю.[2] Проте бразильські дипломатичні зусилля разом із підтримкою Португалії висунули успішну претензію на суверенітет Бразилії, заснований на відкритті острова в 1502 році португальськими мореплавцями.
Щоб продемонструвати суверенітет над островом, штат Еспіріту-Санту, до якого юридично почали входити острови, 24 січня 1897 року побудував на них пам'ятку.
Сьогодні[ред. | ред. код]
Сьогодні Бразилія відзначає свою присутність постійною базою ВМС Бразилії на головному острові.
Список літератури[ред. | ред. код]
- ↑ "To Be Prince of Trinidad: He Is Baron Harden-Hickey, " New York Tribune, Nov 5, 1893, p 1
- ↑ а б в Bryk, William, News & Columns [Архівовано 2006-04-30 у Wayback Machine.], New York Press, v 15 no 50 (Dec 10, 2002)
- ↑ "Principality of Trinidad: John H. Flagler's Son-in-Law Is Its Sovereign, Self-Proclaimed as James I, " New York Times, June 10, 1894, p 23
- ↑ "Mr. Hickey's Trinidad Invaded: Great Britain's Warship Barracouta Takes Possession of the Land While the Prince Is in California, " New York Times, Jun 18, 1895, p 3
- ↑ "Trinidad's Prince Awake: An Appeal to Washington Against Brazil and Great Britain, " New York Times, Aug 1, 1895, p 1
- ↑ "Grand Chancellor of Trinidad: Significant Phases in the Ascent of Male Comte de la Boissiere to His Elevated Diplomatic Post, " New York Times, Aug 2, 1895, p 9
- ↑ "Trinidad's Case in Washington: Courteously, the Chancellor Would Permit Britain's Cable Station and Use It, but There Is Graver Trouble, " New York Times, Aug 7, 1895, p 1
- ↑ "Trinidad's Diplomat in Action: M. de la Boissiere Asks that His Sovereign's Land Be Recognized as a Neutral Principality, " New York Times, Aug 9, 1895, p 5
- ↑ "Trinidad's Prince at Work: Grand Chancellor de la Boissiere Tells How the War Between Great Britain and Brazil Will Be Averted, " New York Times, Jan 24, 1896, p 9
- ↑ Flags of the World — Trindade and Martins Vaz Islands (Brazil)